Персональна виставка графічних
творів відомого одеського митця народного художника України Миколи
Прокопенка «VIVAT ЖИТТЯ» присвячена Дню художника, який відзначається в
Україні у другу неділю жовтня. Виставка з такою символічною назвою
влаштована за ініціативи автора, її експозицію складають 35 графічних творів,
виконаних у 2023 році у змішаній техніці. Всі вони сповнені життєвої енергії
та спонукають до пізнання сенсу життя, адже головним художнім образом в них
є жінка, яка й уособлює життя, бо народжує і виховує дітей, оберігає домашнє
вогнище і випромінює любов. Це і є основою мистецької філософії художника.
Прокопенко Микола Миколайович народився 17 серпня 1945
року в с. Лиманське Ренійського району Одеської області. Живе і працює в
місті Одесі. Закінчив Одеське державне художнє училище ім. М.Б.Грекова
(1971) та Київський державний художній інститут, нині Національна академія
образотворчого мистецтва і архітектури (1977).
Народний художник України (2015). Член Національної Спілки
художників України. Член Національної Спілки театральних діячів України.
Лауреат Кіровоградської обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та
мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації «новітні
спрямування» (2018). Академік Міжнародної Академії мистецтв і літератури «Фатьян»,
Академік Міжнародної Єкатерининської Академії мистецтв та Магістр живопису
Асоціації «Freundschaft-Bruke» Gloria E.V. (Німеччина), Почесний громадянин
міста Чорноморська Одеської області та міста Очакова Миколаївської області.
Багато років працював художником-реставратором в Одеському
музеї західного і східного мистецтва та Одеській філії Національного
науково-дослідного реставраційного центру України. Займався педагогічною
діяльністю, був професором кафедри малюнку, живопису, композиції та
архітектурної графіки Одеської академії будівництва та архітектури. І зараз,
не зважаючи на свій поважний вік, продовжує активно творчо працювати та
демонструвати своє мистецтво на персональних виставках, організовувати які
йому допомагає донька Тетяна Бахар (Прокопенко).
Живописець, графік, книжковий графік-ілюстратор,
художник-реставратор станкового, темперного, олійного і монументального
живопису, художник-декоратор. Лауреат, дипломант і призер міжнародних,
всеукраїнських та регіональних виставок, а також міжнародних бієнале і
триєнале графіки та книжкової ілюстрації друкованих і рукописних книг. В
творчому доробку художника сотні персональних виставок. Твори зберігаються в
музейних і галерейних колекціях, фондах національних бібліотек та приватних
зібраннях багатьох країн світу.
В 2017 році в Кропивницькому презентувалися персональні
виставки Миколи Прокопенка в галереї «Єлисаветград» та обласному художньому
музеї, нині музей мистецтв. Тоді ж митець відвідав і художньо-меморіальний
музей Олександра Осмьоркіна, а в наступному 2018 році, за сприяння власника
галереї «Єлисаветград» Миколи Цуканова, передав до музейної колекції понад
п’ятдесят графічних мініатюр 1985-1998 років, які експонувалися у 2020 році
на виставці «Графічні мініатюри Миколи Прокопенка» в рамках музейного
арт-проєкту «Лауреати обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та
мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна».
Під час відкриття виставки презентувався і тематичний каталог
виставки, у вступній статті якого відомий мистецтвознавець, заслужений
художник України Андрій Надєждін, який майже тридцять років успішно працював
провідним науковим співробітником музею, так характеризує творчість
народного художника України Миколи Прокопенка: «Графіка та живопис Миколи
Прокопенка тісно пов’язані між собою як тематично і сюжетно, так і за
формальними підходами. В графіці художник залишається живописцем так само,
як і в живопису графіком, часто використовуючи прийоми та способи
формопередачі, характерні для обох мистецтв. Лінія, контур, декоративна
площина і в той же час великі кольорові маси, насичені рельєфними об’ємами,
визначають засоби створення митцем художнього простору композицій. Яскравою
рисою творчості Миколи Прокопенка є монументальність та масштабність
просторових рішень, яка в мініатюрних графічних композиціях виявляється так
само виразно, як і в великих полотнах…
Саме індивідуальний світогляд, особливий погляд на все, що
оточує і чим живе людина, визначають символічні образи творчості Миколи
Прокопенка. Його мистецтво не можна назвати просто абстрактним. Вийшовши з
потужної реалістичної школи, переживши період існування в жорстких межах «соцреалізму»
і в той же час відкривши для себе епоху постімпресіонізму та модерну, він
витворив свій особливий творчий підхід, який об’єднує форми нефігуративного
та реалістичного мистецтва, створюючи своєрідну художню мову символів, в
якій кожен умовний об’єкт виступає у формі своєрідного ієрогліфа…
Образ жінки займає в його роботах можливо найвизначніше місце,
вона - і весна, і земля, і сонце, і небо, і та ж груша, наповнена
живородними соками природи, вона уславлює і скидає з п’єдесталу, вона
народжує. В його мистецькому ряді вона – Життя… У всіх композиціях художника
з жіночими образами він розділяє картинну площину горизонтальною лінією,
умовно створюючи простір землі і неба. Його «умовна жінка» фактично
прив’язана до землі. Вона біжить, стрибає, пробує злетіти, а в більшості
творів вона сидить, або лежить, спостерігаючи простір, але вона є частиною
Землі в планетарному сенсі. Вона – Венера Урбінська Тиціана та іконописна
Богородиця Замилування одночасно. Природні об’єкти та явища – такі як озеро,
квітуче дерево, сяйво зірки, яскрава квітка – в його творах належать їй по
праву, як синоніми лона, означення точки відліку реального народження життя,
а небо – це те місце, якого його героїні хочуть досягнути, тому часто
дивляться вгору. Саме так неоднозначно, як своєрідне протиріччя між життям і
смертю, втілене в образі жінки, розглядали в епоху бароко. Та й сам Микола
Прокопенко нагадує людину того романтичного часу духовного та душевного
піднесення, чудернацьких експериментів на тлі швидкоплинності подій та
невизначеності майбутнього…» |
