13 – 18 травня 2024 року художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна з нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв (18 травня) провів традиційну культурно-мистецьку просвітницьку акцію «Музейні гостини», яка в цьому році присвячена 30-річчю відкриття художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна для відвідувачів (21 червня 1994 року).
    Тема Міжнародного Дня Музеїв у 2024 році «Музеї: освіта та дослідження» (Museums for Education and Research). Музеї справді є життєво важливими просторами, де освіта й дослідження об’єднуються, щоб сформувати наше розуміння світу. Недаремно логотип всесвітнього музейного свята в цьому році у вигляді літери «М», що символізує слово «Музей», а яскраві кольори, якими вона зображена на чорному тлі, символізують різноманітний спектр знань, які музеї передають світові. Автор його дизайну – шведсько-угорський художник, графічний дизайнер Габор Палотай, відомий своєю філософією авангардного дизайну. Створена ним абстрактна композиція є візуальною метафорою величезного сховища інформації, що зберігається в музеях і чекає на дослідження і поширення.
    Художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна також є динамічним освітнім центром, який сприяє всебічному розвитку творчості та мистецтвознавчим дослідженням, особливо серед учнівсько-студентської молоді. Така взаємодія музею і навчальних закладів є одним із пріоритетних напрямків діяльності установи, а в умовах війни це стає ще більш актуальним і таким, що відповідає потребам суспільства, яке долаючи страждання, біль і втрати, переосмислюючи історію і культурні традиції народу, вибудовує нову свідомість, сповнену цінностей вільних громадян незалежної країни.
    З нагоди відзначення Міжнародного дня музеїв колектив художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна протягом тижня влаштував своєрідний мистецький марафон, під час якого провів цікаві мистецькі заходи в рамках традиційних тематичних рубрик.

    13 травня в рубриці «Музейна арттерапія» відбувся перший захід на підтримку Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Відомо, що мистецтво має терапевтичні властивості і допомагає нам всім глибше усвідомлювати те, що ми всі зараз переживаємо, і проходити процес психологічного відновлення. Волонтерки Кіровоградської обласної організації Товариства Червоного хреста України Ольга Краснопольська та Юлія Несин, як консультантки з психосоціальної підтримки, провели інформаційну сесію «Тривожність. Самодопомога», під час якої розповіли як розпізнати тривожність в собі та впоратися з нею, а також познайомили музейних працівників з практичними вправами, спрямованими на те, щоб вміти контролювати стресові ситуації і діяти в них осмислено.
    А окрасою музейного арттерапевтичного заходу став концерт учнів та викладачів музичної школи № 2 імені Юлія Мейтуса, влаштований за ініціативи директорки школи Олени Надутенко. «Музика – це єдине явище, яке не підлягає сумніву, не потребує пояснень, доказів, теорем. Вона просто існує, радує, освітлює наше життя. Саме музика стоїть на першому місці як терапія та релаксація», – зазначила на початку музичного дійства його ведуча викладачка по класу вокалу Олена Соколенко. Юні ж музиканти зі своїми викладачами майстерним виконанням творів українських композиторів на старовинному музейному роялі, скрипці, саксофоні, флейті, гітарі, чудовими вокальними виступами з дитячою безпосередністю створили надзвичайно теплу і душевну атмосферу, яка емоційно зцілювала всіх присутніх. По завершенні концертного виступу директор музею Віта Чернова вручила колективу школи Подяку та солодкий сувенір.

    14 травня в рубриці «Музейна майстерня» проходив традиційний захід – ARTпроєкт «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни», під час якого художники продовжували створювати портретну галерею кропивницьких діячів мистецтва та культури. В якості натури була запрошена Олена Классова – головна зберігачка фондів музею музичної культури імені Кароля Шимановського, лауреатка обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, відома екскурсоводка та авторка презентаційних друкованих видань про історію міста Кропивницького та його унікальні архітектурні пам’ятки історичного центру: комплекту листівок «Легенди нашого міста» (2017) та каталогу-довідника «1-2-3 дні у Кропивницькому» (2019
    Студіювання цього разу були цікавими й пізнавальними, адже Олена Классова із задоволенням розповідала художникам, які малювали її портрет, про маловідомі факти з історії міста та життя його талановитих митців – музикантів, поетів, живописців, а також про курйозні моменти з її багаторічного досвіду екскурсовода та музейного науковця. Приємними були і спогади про відкриття музею Олександра Осмьоркіна 21 червня 1994 року, адже Олена Адольфівна у свій час успішно працювала в нашому музеї старшою науковою співробітницею ще задовго до його відкриття, була особисто знайома з вдовою художника Надією Георгіївною Осмьоркіною, неодноразово з нею зустрічалася під час відряджень, коли та передавала до музею картини Олександра Олександровича Осмьоркіна, предмети творчої праці з його майстерні, фото і документи з архіву митця, які до війни експонувалися в меморіальному залі, де, власне, й відбувалися художні студії. А на завершення натура і художники зі своїми щойно виконаними портретами традиційно сфотографувалися на згадку про творчу зустріч.

    15 травня в рубриці «Музейна скарбниця» була презентована тематична виставка «“Кобзар” з бібліотеки Олександра Осмьоркіна» до 210-річчя з дня народження Тараса Шевченка із циклу «Таємниці музейного зібрання». На виставці експонувалися унікальні оригінальні предмети з фондів музею, передані у свій час вдовою художника Надією Осмьоркіною, книги з особистої бібліотеки Олександра Осмьоркіна: «Кобзар» Тараса Шевченка (1932) з дарчим підписом батька художника та дослідницька праця відомої письменниці та літературознавиці Маріетти Шагінян «Тарас Шевченко» (1946) з авторським підписом, а також газета Всеросійської академії художеств, де Олександр Осмьоркін працював викладачем, «За соціалістичний реалізм», №9 (110), 10 березня 1939 року зі статтями, присвяченими 125-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Доповнювали виставку фотознімки професора живопису Олександра Осмьоркіна різних років життя, починаючи з єлисаветградського періоду, а також під час творчої роботи та успішної педагогічної діяльності.
    Все своє свідоме життя Олександр Осмьоркін прожив на чужині, але завжди з щемом в серці згадував свою батьківщину. Саме тому так дбайливо зберігав ці книги про великого поета і художника Тараса Шевченка, ювілей якого ми вшановуємо цього року. До речі, на титульній сторінці «Кобзаря» рідкісного харківського видання 1932 року є дарчий підпис батька художника Олександра Павловича Осмьоркіна українською мовою: «Моя дитино! Згадуй про наше життя з тобою в Москві з 5.Х.31 по 28.ІІІ.1932 року. Міцно стискаю тебе в обіймах своїх. Твій батько». Ця книга унікальна ще й тим, що одним з її редакторів був єлисаветградець Ієремія Айзеншток – відомий літературознавець, який стояв у витоків створення Інституту Тараса Шевченка в Харкові у 1926 році. Саме завдяки І.Айзенштоку, який обіймав посаду вченого секретаря цього інституту, до України з Москви та Ленінграду повернули речі Тараса Шевченка – лист поета до Григорія Квітки-Основ’яненка, автограф поеми «Мар’яна-черниця», п’ять живописних полотен Кобзаря та вісімдесят його малюнків. Примітно, що книжкову колекцію видатного вченого-філолога, яка нині зберігається в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського, запропоновано включити до Державного реєстру національного культурного надбання України. Ось так дивним чином переплелися долі уродженців нашого міста – художника Олександра Осмьоркіна та літературознавця Ієремії Айзенштока, об’єднаних «Кобзарем» Тараса Шевченка.
    Символічно, що першими відвідувачами виставки стали колеги з літературно-меморіального музею Івана Карпенка-Карого, директорка музею Лариса Хосяінова зацікавлено ознайомилася з експозицією та зазначила, що рідкісне видання «Кобзаря», наклад якого був всього 25 тисяч, є раритетом у фондовій скарбниці музею Олександра Осмьоркіна.

    16 травня в рубриці «Музейний кінозал» для всіх, хто завітав до музею, було продемонстровано короткометражний художній фільм «Лялечка», який кропивницька режисерка Катерина Мурована знімала в залах музею 13 - 20 жовтня 2017 року зa відомою п’єсою фрaнцузького дрaмaтургa румунського походження Мaтея Вішнєкa «Пригоди ведмедиків пaндa, яку розповів один саксофоніст, котрий мав подружку у Франкфурті». До речі, це перша екранізація п’єси, до того були лише театральні постановки, фантасмагоричний сюжет якої розгортається як філософсько-містична притча про людське життя. Головні ролі у фільмі зіграли київська актриса Тетяна Краснікова та Євген Скрипник – провідний актор Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького. Операторську роботу виконали Микола Головко та Ілля Зельонкін.
    На початку заходу директорка музею Віта Чернова представила фото про знімальний процес в музеї та імпровізовану виставку друкованих матеріалів та публікацій в місцевих газетах про презентацію фільму в кінотеатрі «Портал» 27 лютого 2018 року. Про те, як відбувався знімальний процес фільму в музеї і які містичні історії супроводжували творчу команду можна дізнатися із інтерв’ю, яке продюсерка фільму Олена Кваша дала кореспондентці електронного видання «Depo.ua» https://kr.depo.ua/ukr/kr/vishukane-kino-yak-u-kropivnickomu-gotuyutsya-ekranizuvati-istoriyu-odniyeyi-lyubovi-20171104670252 А за цим посиланням можна переглянути відеосюжет регіонального телеканалу «Суспільне Кропивницький» про презентацію фільму в кінотеатрі «Портал» https://youtu.be/XpSiSos_dIg?si=_4RBSefNe9B74EWD Після перегляду фільму всі присутні ще довго емоційно обговорювали побачене, а у деяких виникло бажання прочитати літературний оригінал – п’єсу.
    Приємним сюрпризом для працівників музею під час заходу стало вручення їм директоркою музею Вітою Черновою Подяк за багаторічну сумлінну працю, зразкове виконання трудових обов’язків, досягнуті успіхи у науково-фондовій, науково-дослідній, експозиційно-виставочній, видавничій роботі та за підготовку і проведення 13 – 18 травня 2024 року культурно-мистецької просвітницької акції «Музейні гостини», присвяченої 30-річчю відкриття художньо-меморіального музею О.О.Осмьоркіна для відвідувачів, до Міжнародного дня музеїв під час воєнного стану в Україні.

    17 травня в рубриці «Музейний поетичний клуб» завершальним акордом культурно-мистецької просвітницької акції «Музейні гостини – 2024» стала творча зустріч із поетами «Поезія – як емоційне віддзеркалення війни». Модератор заходу, провідна наукова співробітниця музею, художниця і поетеса Ольга Краснопольська запросила до участі в заході молоду письменницю, журналістку та головну редакторку літературно-мистецького журналу «Олександрійський маяк» Аліну Шевченко, яка презентувала сьомий випуск цього всеукраїнського часопису.
    Аліна – надзвичайно креативна особистість. Є авторкою трьох виданих книг «Цвіт першої надії», «Мелодія мовчання», «Небесна сповідь», творчо співпрацює з обласними та всеукраїнськими газетами, у 2023 році стала «обличчям обкладинки» київського журналу «JOURNAL UA». Очолює мистецьку спільноту з видавничою майстернею «Pantheon». Успішно навчається у двох університетах одночасно – вивчає рідну мову та літературу на факультеті української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій Центральноукраїнського державного університету ім. В.Винниченка у Кропивницькому та здобуває фах соціального працівника у Національному університеті біоресурсів і природокористування в Києві. А ще працює в обласній дитячій бібліотеці ім. Т.Г.Шевченка, де заснувала дитячу літературну студію «Ясниця».
    Під час творчої зустрічі Аліна Шевченко цікаво розповіла про свій видавничий проєкт. Незалежний літературно-мистецький друкований журнал «Олександрійський маяк» вийшов влітку 2022 року під назвою «Олександрійські дзвони», п’ять випусків мав статус альманаху, а в листопаді 2023 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення журнал зареєстрований періодичним друкованим виданням ЗМІ. Часопис виходить щокварталу, крім поезії та прози має рубрики: сторінки світової класики, переклади, театр, інтерв’ю, дебют (для авторів до 18 років), слово майстра, творці спільноти «Pantheon. Література та мистецтво», а у рубриці «Майстерня Олександрійського маяка» презентуються роботи сучасних художників. Серед авторів часопису – представники не тільки Кіровоградської області, а й різних регіонів України.
    На музейний захід завітали поети, письменники, літературознавці з Кропивницького, Олександрії, а також з Черкащини, твори яких опубліковані в презентованому часопису. З вітальним словом виступила голова Кіровоградської обласної організації Національної Спілки письменників України кандидатка філологічних наук Надія Гармазій, яка, до речі, є членом редколегії видання. Співавтори сьомого випуску літературно-мистецького журналу «Олександрійський маяк» Наталія Фоміна, Віктор Брикульський, Діна Горбенко, Василь Левицький, Сергій Манукян, Світлана Ніколаєвська читали свої поетичні та прозові твори, більшість з яких присвячені війні, тим подіям, які всі ми зараз переживаємо. Оригінальним був виступ і дебютантки десятикласниці Вероніки Денисенко, яка не побоялася читати авторські вірші в присутності старших колег-поетів. А ось Андрій Денисенко, музикуючи на гітарі, емоційно виконав пісні на власний вірш, а також на поезії Надії Гармазій та Юрія Андруховича. Митці захоплено спілкувалися та обмінювалися думками про творчі плани, а ще із задоволенням залишили автографи на сторінках часопису «Олександрійський маяк», який Аліна Шевченко подарувала до фондів музею. Примітно, що ця автографсесія мала продовження наступного дня 18 травня в Міжнародний день музеїв, коли до музею завітав дизайнер і письменник Сергій Тузков, щоб поставити свій підпис на сторінці часопису, де опубліковані його, за авторським визначенням, нанотексти. Бути присутнім на творчій зустрічі йому завадили поважні причини, але зайшовши до музею, він відразу з приємністю згадав свою участь в музейному арт-проєкті «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни» у березні цього року.
    Не обійшлося і без приємного сюрпризу – для всіх присутніх на самому початку заходу відбувся концертний виступ музичної школи №1 імені Генріха Нейгауза. Фортепіанний дует у складі учениць Ірини Тюріної та Вікторії Холодовської, молоді викладачі-піаністи Денис Чуб та Мар’яна Вихрист, флейтистка Ірина Русіна та концертмейстер Наталя Свещинська, скрипаль Олександр Романченко та концертмейстер Ольга Терещенко виконали твори сучасних українських композиторів – «Святкова» Павла Захарова, «Прелюдія» Василя Барвінського, «Ноктюрни» Олега Польового та Жанни Колодуб і надзвичайно емоційну «Мелодію» Мирослава Скорика. Директорка школи Євгенія Малявкіна привітала колектив музею з Міжнародним днем музеїв і подарувала символічний сувенір – декоративну ляльку «Берегиня», яка тепер прикрашає експозицію художньої виставки «НЕПЕРЕМОЖНІ» в рамках ARTпроєкту «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни». А директорка музею Віта Чернова вручила Подяку колективу школи за багаторічну спільну творчу працю та влаштування мистецьких заходів патріотичної тематики під час війни.

    Під час проведення культурно-мистецької просвітницької акції «Музейні гостини – 2024» успішно реалізовувалися і тематичні рубрики «Музейний фотосалон» та «Музейна галерея», в рамках яких відвідувачі музею та учасники мистецьких заходів мали унікальну можливість зробити селфі біля 120-річного меморіального роялю «Bluthner», доторкнувшись до клавіш старовинного музичного інструменту, та з задоволенням знайомилися з експонованою художньою виставкою «НЕПЕРЕМОЖНІ» в рамках ARTпроєкту «Художні студії» на тему: «Портрети сучасників на тлі війни». В ці дні для відвідувачів усіх категорій було встановлено безкоштовне відвідування музею та проводилися безкоштовно оглядові екскурсії по художніх виставках, представлених в чотирьох залах музею.
    А ще в ці дні співробітники музею були учасниками двох обласних заходів – ІІ-го Обласного Музейного Форуму «Музеї Центральної України: виклики часу», влаштованого Центральноукраїнським обласним краєзнавчим музеєм 15 травня з нагоди Міжнародного дня музеїв, та ХХУ-ї Кіровоградської обласної звітно-виборної конференції профспілки працівників культури 14 травня в Федерації профспілок області, на якій голова профкому музею Ірина Токманенко отримала Грамоту Центрального комітету профспілки працівників культури України за значну роботу по відстоюванню соціально-економічних прав та гарантій працюючих. До речі, з початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році з профспілкових внесків первинної профспілкової організації музею постійно перераховується благодійна фінансова допомога Збройним Силам України.