В художньо-меморіальному музеї О.О.Осмьоркіна відвідувачі мали унікальну можливість насолодитись концертом музики епохи бароко у виконанні студентів Кіровоградського музичного училища (клас викладача Наталії Карабан).
   Барокова музика з'явилася наприкінці Відродження, приблизно між 1600 і 1750 роками, і передувала музиці епохи класицизму. Слово "бароко", за припущенням, походить від португальського "perola barroca" - перлина або морська мушля (раковина) чудернацької форми. І дійсно, образотворче мистецтво і архітектура цього періоду характеризувалися досить вигадливими формами, складністю, пишністю та динамікою. Згодом це ж слово почало використовуватися і в музиці того часу. Композиторські та виконавські прийоми періоду бароко стали невід'ємною частиною музичного класичного канону. Музичний орнамент став досить вишуканим, розвинулися способи гри на інструментах, розширилися рамки жанрів, виросла складність виконання музичних творів. Саме в епоху бароко народилися фуги Іоганна Себастьяна Баха, хор "Аллілуйя" із ораторії "Мессія" Георга Фрідріха Генделя, "Пори року" Антоніо Вівальді, "Вечірня" Клаудіо Монтеверді.
   Тож, не дивно, що твори цих та інших композиторів епохи бароко й склали концертну програму скрипічного ансамблю студентів училища (партію клавесину виконувала на меморіальному роялі викладач училища Світлана Концедалова). Власне й назва концерту "Можлива зустріч" є символічною. Викладач Наталія Карабан пояснила, що саме так називається п'єса відомого німецького драматурга Пауля Барца, в якій він моделює зустріч Георга Фрідріха Генделя та Іоганна Себастьяна Баха, які насправді жодного разу не зустрічалися, хоча й були однолітками.
   Своєрідним відкриттям для слухачів концерту був англійський композитор, якого називають "Британським Орфеєм", Генрі Перселл. Він прожив всього 36 років, помер в той самий рік, коли Баху і Генделю виповнилося лише по 10 літ. Він написав чимало духовних і світських творів, багато його пісень стали народними, до речі, Перселл був особистим клавесиністом короля, композитором музики для придворного ансамблю скрипалів. Вразив присутніх і музичний твір Георга Філіпа Телемана "Гулівер" у виконанні талановитих юних музикантів Анни Майтало та Марії Полячок, які чудово відтворили серію п'єс для двох скрипок-соло.
   Дарина Довга та Андрій Діброва виконали "Анданте" Іоганна Іоахіма Кварца - німецького композитора, автора понад 500 творів для флейти, саме він навчав грі на флейті німецького принца. Альона Демченко та Анна Гречанюк порадували слухачів віртуозним виконанням одного із скрипічних концертів Іоганна Себастьяна Баха, який, за словами ведучої концерту студентки теоретичного відділу Юлії Бичкової, належить до тих творів, коли слухач повинен відмовитися від будь-якого аналізу і просто насолоджуватися красою музики.
   А на завершення концерту прозвучав твір одного з найкращих скрипалів 17 століття - представника чесько-австрійської культури композитора Генріха Ігнаца Бібера. Запально й виразно виконували студенти музичного училища його сюїту "Баталія", яка написана була двадцятидев'ятилітнім композитором в 1673 році для карнавала, присвяченого Богу вина Вакху. Автор застосував нечувані для того часу ефекти - імітація на струнних інструментах звуків бою. І юним музикантам це вправно вдалося! Як власне і вся концертна програма, бо слухати їх було справжньою насолодою - їх руки вміло тримали смички і впевнено грали на скрипках, альтах та віолончелях, а очі горіли жагою творчості, запалюючи всіх присутніх вогнем музичної пристрасті …