16 вересня 2017 року в Кропивницькому під традиційним гаслом «Місто моєї мрії!» відзначали 263-у річницю заснування міста, донедавна Кіровограда, а від народження Єлисаветграда. На майданчиках, що розмістилися як на центральних вулицях, так і в мікрорайонах, на площі Героїв Майдану, в Ковалівському парку та на Козачому острові проводилися численні святкові заходи. Зокрема «Зустрічі на Дворцовій» в кварталах «Професійний», «Квартал міських проектів», «Мистецький», «Студентський» та «Квартал муз» відбувалися різноманітні тематичні виставки, мистецькі презентації, майстер-класи, художні пленери та виступи творчих колективів.
    Так, у кварталі «Мистецький», що розташувався на вул. Дворцовій (від вул. Декабристів до вул. Шульгиних), художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна разом з іншими міськими музеями, бібліотеками, художньою та школою мистецтв презентував дві пересувні тематичні виставки: фото-документальну «Місто Якова Паученка» про єлисаветградського зодчого, будівлі якого є архітектурними перлинами історичного центру міста, та виставку репродукцій «Жіночий портрет в творчості Олександра Осмьоркіна», присвячену 125-річчю з дня народження художника, які викликали неабияку зацікавленість у численних глядачів, серед яких були мер міста А.П.Райкович та народний депутат України К.В.Яриніч.
    З задоволенням містяни виконували і творчі завдання – знайти десять відмінностей на двох варіантах картин О.О.Осмьоркіна «Зелене пальто. Портрет Н.Г.Осмьоркіної» 1947 року та «Портрет В.К.Юркевича» 1948 року, а також розмалювати кольоровими олівцями графічні ілюстрації до книг сучасного поета-земляка Анатолія Черниша «Загадки в картинках-розмальовках», «Про сонечко і журавля, калину і букву Я» та інші, виконані відомим в місті митцем заслуженим художником України А.М.Надєждіним.
    Але найяскравіші емоції подарував всім присутнім конкурс дитячого малюнку крейдою на асфальті «Місто моєї мрії!». Святкові фантазії малечі були безмежні і сміливо зайняли площу майже півкварталу, зупиняючи подорожуючих вулицею, які з щирими посмішками їх переглядали і згадували своє безтурботне дитинство.