Прізвище Шевченко зазвичай асоціюється у пересічного громадянина чи то з великим Кобзарем, чи то зі знаменитим футболістом. А от у нас у Кіровограді теж живе і працює неординарна людина з цим прізвищем - Сергій Іванович Шевченко, краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент педуніверситету.
  На рахунку Сергія Шевченка - багато цікавих краєзнавчих досліджень. Лише минулого тижня відбулися дві презентації щойно виданих книг цього автора. Перша проходила у міському літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого одночасно з відкриттям виставки, присвяченої літературним зв'язкам Кіровоградщини з Польщею. Сергій Іванович представив присутнім своє дослідження під назвою "На пограниччі культур: Кіровоградщина-Польща в літературних зв'язках", яке має шанс увійти окремим розділом до книги "Кіровоградщина-Польща". Адже автор не обмежився вивченням тільки літературних українсько-польських зв'язків і планує наступного року видати більш грунтовне та різнобічне дослідження.
  Друга презентація проходила у педуніверситеті. І це цілком логічно, адже на розсуд читачів пропонувалась книга під назвою "Історія Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1964-1999 рр.) ". Присутні на презентації колеги Сергія Івановича підкреслили неоціненний вклад автора у збереження історії не тільки вузу, а й нашого міста і в цілому Кіровоградщини. Бо саме з цього вузу в велике життя вийшло багато цікавих людей. Ця праця тим цінніша, що книгу Сергій Шевченко видав не тільки зі власної ініціативи, а й за власні кошти.
  Декан істфаку КДПУ Віктор Філоретов пообіцяв всіляке сприяння подальшій роботі краєзнавця. Справа в тому, що у 2006 році виповниться 125 років з моменту відкриття при жіночій гімназії першого вчительського класу. Саме тоді в стінах теперішнього педуніверситету почали готувати вчителів. До цієї знаменної дати планується видати подарункову книгу, куди увійде вся славетна історія цього навчального закладу, основним автором якої буде, як ви, мабуть, вже здогадались, Сергій Шевченко. Адже саме він уміє вдало поєднати дані архівних документів та спогади безпосередніх свідків подій, які тут відбувалися. Тому його твори - це одночасно і наукові дослідження, і цікаві історії для читачів.