18 квітня 2019 р. до Всесвітнього дня
пам’яток історії та культури у літературно-меморіальному
музеї І.К.Карпенка-Карого в рамках проекту «Урок
літератури в музеї» відбувся захід під назвою
«Будинок Тобілевичів на Знаменській».
Цього дня до музею завітали учні та
вчителі ЗШ № 4. Від музейників вони дізналися про
історію Міжнародного дня пам’яток та визначних
місць, який в Україні має назву «Всесвітній день
пам’яток історії та культури» і відзначається
щорічно з 1999 р.
До об’єктів, які охороняються Законом
України «Про охорону культурної спадщини»,
належить колишній будинок Тобілевичів у
Єлисаветграді – нині літературно-меморіальний
музей І.К.Карпенка-Карого міста Кропивницького.
Присутнім були продемонстровані копії
архівних документів, зокрема купча на будинок.
Будівлю та земельну ділянку придбав батько І.К.Тобілевича
Карпо Адамович у 1872 р. Про історичну та культурну
цінність колишньої садиби свідчать і
бібліографічні джерела. Будинок на Знаменській
та його знані мешканці згадуються у мемуарах
Євгена Чикаленка «Спогади. 1861-1894» (1925), Панаса
Саксаганського «По шляху життя» (1935), Софії
Русової «Мої спомини» (1937), Софії Тобілевич «Мої
стежки і зустрічі» (1957), літературознавчих
дослідженнях Леоніда Стеценка «І.Карпенко-Карий
(І.К.Тобілевич)» (1957), Миколи Смоленчука «Я взяв
життя» (1988), Леоніда Куценка «Народу самосійні
діти» (2005).
Беручи до уваги архівні матеріали та
бібліографічні джерела, будинок був визнаний
пам’яткою історичної та культурної спадщини,
оскільки тут з 1872 по 1883 рр. мешкав та займався
літературною діяльністю Іван Карпович Тобілевич
(Карпенко-Карий) - один з кращих українських
драматургів 2-ї пол. ХІХ ст. Саме у стінах цього
помешкання він написав свої перші твори –
«Новобранець» (1881), «Бурлака» (1883), «Чабан» (1883).
Тут жили та займалися творчою
діяльністю представники родини Тобілевичів, в
майбутньому видатні діячу українського театру
Микола Тобілевич (Садовський), Панас Тобілевич (
Саксаганський), Марія Тобілевич (Садовська-Барилотті).
Садиба Тобілевичів пам’ятає імена
славетних діячів культури 2-ї пол. ХІХ ст.: Миколи
Лисенка, Марка Кропивницького, Миколи Аркаса,
Марії Заньковецької, Михайла Старицького, Петра
Ніщинського. З будинком пов’язані імена
активних учасників народницького руху Дмитра
Пильчикова, Панаса Михалевича, Євгена Чикаленка,
Олександра Тарковського, Олександра та Софії
Русових.
У 1993 р. Кіровоградським виконавчим
комітетом народних депутатів було прийняте
рішення про створення міського літературного
музею. Через два роки, 24 вересня 1995 р., до 150-ї
річниці від дня народження знаного драматурга
літературно-меморіальний музей І.К.Карпенка-Карого
було відкрито.
Особливу зацікавленість у школярів
викликала план-схема садиби, власноруч
намальована онуком І.К.Карпенка-Карого Андрієм
Юрійовичем Тобілевичем. За схемою на музейному
подвір’ї учні визначили, де були розміщені
флігель, господарчі будівлі, альтанка та лавочки
в саду.
Науковці розповіли про музейні
легенди: скриню із забороненою політичною
літературою, закопану біля воріт Іваном
Карповичем і його дружиною Надією та книгу
здогадно з особистої бібліотеки драматурга .
Учасники заходу дізналися про роль
музею у сучасному літературному житті міста і
області. Музей Карпенка-Карого є продовжувачем
славних традицій, започаткованих І. Тобілевичем
та його однодумцями, живим осередком культури,
який відіграє важливу роль у формуванні
національної самосвідомості, сприяє вихованню
патріотизму, любові до рідного краю та України. |
