Любарський Роман Рафаїлович поет, прозаїк, публіцист, журналіст. Народився 26 грудня 1957 р. Закінчив Кіровоградську СШ № 34 (1975), філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна (1979). Перші публікації з’явилися у газеті «Радянський студент» (1977).
   Вчителював на Кіровоградщині, працював кореспондентом газет: «Червона зірка» (1986-1987), «Вечірня газета» (1991-1994), кореспондентом та завідувачем відділу культури щотижневика «Украина–Центр» (1994-1998). Емігрував до Ізраїлю ( 1998). У 2007 р. повернувся в Україну.
   Обіймав посади: редактора районної газети «Васильківщина» (Київщина, 2007-2008); кореспондента газети «Выборгские ведомости» (Ленінградська область, 2008-2009); редактора відділу економічної політики газети «Кіровоградська правда» (2009-2010). З 2011 року - спецкор газети «Народне слово» (Кіровоград).
   Автор поетичних збірок: «Время звёзд и дождей» (1995), «На пороге в ХХІ-й» (2000), «Тернові зорі» (2000), «Время ОНО» (2002), «Точка росы» (2007), «Зерно і посох» (2012); збірника статей, нарисів, есе «На каждый звук есть эхо на земле…», присвяченого поету Арсенію Тарковському та його зв’язкам з Україною (2012).
   Вірші, статті, есе публікувалися в журналах та альманахах: «Ренессанс», «Арт-лайн», «Лимузин», «Каштановый дом» (Київ), «Склянка Часу», «Скифия» (Канів), «Дикое поле» (Донецьк), «Встречи», «Побережье», «Новый Журнал» (США), «Народ», «Средиземноморье», «7-40», «Галилея», «Огни столицы» (Ізраїль); антологіях: «Современная русская поэзия Украины» (Харьков), «Украина. Русская поэзия. ХХ век» (Київ).
    Одержав грант Міністерства абсорбції Ізраїлю на видання книги за перемогу в закритому літературному конкурсі (2000).
   Лауреат журналістської премії імені Володимира Винниченка Кіровоградської обласної газети «Народне слово» за організацію тематичної сторінки «Автограф», краєзнавчі матеріали та цикл публікацій про ветеранів Великої Вітчизняної війни (2011).
   Член Спілки журналістів України (1991), Спілки російськомовних письменників Ізраїлю (2002), Конгресу літераторів України (2010).