3 червня у
галереї "Єлисаветград" відкрито нову
виставку - кримського художника Олександра
Рєпки. В експозиції - картини різних років. Є й
щойно з "печі" - датовані 2014-м роком. А
останню картину художник написав напередодні
відкриття виставки, перебуваючи уже в
Кіровограді. Митця "зупинила" велична
споруда синагоги, і він вирішив перенести її на
полотно. Працював під дощем і намалював дощовий
день.
В експозиції -
пейзажі, натюрморти, міські краєвиди. Є картини,
які відображують побутові сценки. Художник,
звичайно ж, дуже любить Крим, тому в його доробку
багато робіт, йому присвячених: "Кримські
сосни", "Квітучий Крим. Квітень", "Нічна
набережна Севастополя", "Севастополь.
Південна бухта" й інші. Наша столиця увійшла в
творчу спадщину О. Рєпки зокрема представленою
на виставці картиною "Одного разу в Києві".
На презентації митець говорив про себе мало
(зокрема те, що його батько - з наших країв), про
картини - майже нічого (тільки дуже лаконічно про
свої персональні виставки). Можливо, художник
правильно й зробив, адже особистість митця
втілена в його творах. А вони говорять, що їхній
автор - людина, яка оптимістично сприймає світ (у
роботах Рєпки "задіяно" багато яскравих
фарб), чудово ладить із гумором і володіє іронією,
що знайшло відображення і в назвах деяких картин,
як-от: "Беззубий натюрморт", "Париж із
люлькою".
Рєпка - художник, який ні на кого не схожий. Тому
мистецтвознавці не можуть "вкласти" його
твори в рамки якось одного мистецького напрямку.
Та для відвідувачів виставки це не має ніякого
значення. Головне - що картини ваблять до себе,
змушують зупинитися й спробувати глибше
проникнути у зміст зображеного на картинах
кримчанина Рєпки. І ця розумова робота
продовжується і після виходу з галереї. |