Єлисаветград - Кропивницький        Публикації         Особова справа


Василь Іванович Харцієв
1866-1937


2061-1m.jpg (4247 bytes) ld01-1m.jpg (8553 bytes)
В.І.Харцієв
Харків
В.І.Харцієв
Єлисаветград

2064-1m.jpg (12759 bytes) 0639mm.jpg (12758 bytes) 2066-1m.jpg (13762 bytes) 2066-2m.jpg (12221 bytes)
В.І.Харцієв серед учнів-учасників
художньої самодіяльності
Випуск Зинов’євського
педтехнікуму

1928
В.І.Харцієв серед студентів технікуму
Зинов'євськ, 1930

2063-1m.jpg (4349 bytes) 2067-1m.jpg (5264 bytes) 2065-1m.jpg (6011 bytes) 2062m.jpg (4225 bytes) 2068-1m.jpg (5459 bytes)
.Мати В.І.Харцієва
Катеринослав
Мати та дві сестри
В.І.Харцієва

1898
Сестра В.І.Харцієва
з його дітьми

Катеринослав
Іван Харцієв, рідний
брат В.І.Харцієва

Катеринослав
Марія Дмитріївна,
дружина В.І.Харцієва,
з дітьмина

Катеринослав

Історія Вчителя
"Україна-Центр", 05.07.2016
(російською мовою)


Харциев Василий Иванович (1866) - педагог, филолог. Учился в Екатеринославской гимназии и Харьковском университете по историко-филологическому факультету. Преподавал русский язык в Харьковском реальном училище. Деятельный член Харьковского общества грамотности и педагогического отдела историко-филологического общества, в "Трудах" которого напечатал ряд педагогических статей. Принимал наиболее деятельное участие в разборке посмертных трудов А.А.Потебни и редактировал III т. его "Записок". Основные труды: Чтение об Александре Сергеевиче Пушкине 26 мая 1899 года, в столетнюю годовщину его рождения. - Харьков, 1899; О школьном изучении Домостроя. - Харьков, 1897; Заметки по обучению родному языку. - Харьков, 1902; Учебник русского языка: Ч. 1-2. – СПб., 1909; Пушкинские принципы в творчестве Гоголя. - Харьков, 1902; Краткий очерк жизни и творчества М.Ю. Лермонтова (1814-1914). К столетию со дня рождения (для средней школы). – Харьков, 1914.

Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона


Василь Іванович Харцієв (1865 - 1937) - педагог, мовознавець і теоретик літератури.

Родом з Катеринослава; закінчив Харківський університет (1890) і викладав у середніх школах Харкова, Катеринослава й Єлисаветграда (Кіровограда).

У 1904 В.І. Харцієв почав працювати вчителем мови та словесності у Катеринославському комерційному училищі А. Синявського. Згодом він виконував обов'язки інспектора училища, проте через події у 1905 він не став інспектором училища.

У 1908 він заснував у Єлисаветграді громадське комерційне училище, у якому з серпня 1909 по 1918 був його директором.

З 1929 у Єлисаветському педагогічному інституті.

Харцієв В.І. зробив помітний внесок у філологію та педагогіку, був найкращим знавцем творчості О. Потебні, улюбленим його учнем.

Публікував статті з мовознавства, теорії літератури й методики викладання мов; головною його заслугою була публікація з не цілком упорядкованих рукописів праць О.Потебні (учнем якого він був), не виданих за його життя, зокрема третього тому «Из записок по русской грамматике» і популяризація поглядів Потебні. Огляд життя і праці X. подає В. Чернецький («Мовознавство», 1968, ч. 3.).

У навчально-виховному процесі в Єлисаветградському громадському комерційному училищі Харцієв активно використовував методику А. Синявського та засади західної «нової школи». Під його керівництвом училище стало визначним з середніх навчальних закладів України. При училищі у 1911 було відкрито вечірні, торгові класи для дорослих, а у 1913 – торгову школу з 3-річним курсом навчання. Ця школа готувала прикажчиків, конторників, бухгалтерів та інших. У цих класах вивчали загальну арифметику, бухгалтерію, комерційну арифметику, торгову кореспонденцію, німецьку та російську мови, каліграфію.

Педагогічні ідеї Харцієва внесли новизну в педагогічну практику. Він звертав велику увагу у навчальному процесі на розвиток особистості з врахуванням індивідуальних та вікових особливостей, утвердження свідомої дисципліни, самоосвіти. Процес навчання повинен бути системним та наочним, носити доступний характер. Учитель повинен бути компетентним фахівцем, який володіє знаннями з різних галузей наук. Він повинен пробуджувати в учня інтерес до наукової роботи. Для унаочнення навчання училище постійно поповнювалося посібниками, приладами та картинами. З учнями проводилися практичні заняття з природознавства, хімії, фізики, товарознавства. Здійснювалися весняні й осінні прогулянки за містом, екскурсії на заводи центральної й південної України.

Учні для літературно-музичних вечорів, які проводилися в училищі під наглядом педагогів, складали програми, самі вирішували фінансові справи, самі прибирали класи й коридори після заходів. Такі ж вечори влаштовувалися і для міської публіки. Програму концерту, що проходив після офіційної частини вечора, складали самі учні. Учні декламували вірші, серед яких були й твори Шевченка, Глібова, Руданського, Грінченка. В бібліотеку надходили газети та журналів, що вибиралися за допомогою анкетування учнів, з урахуванням їхніх побажань. Педагоги та учні приносили газети, які училище не передплачувало, зокрема і українську газету «Рада». Українську складову виховання Харцієв здійснював під впливом А. Синявського, активного учасника Катеринославської «Просвіти».

Вікіпедія