М. ЛІСОВИК

ТАЄМНИЦЯ БАБУСИНОГО АЛЬБОМУ ЗМІНИЛА УСЕ ЖИТТЯ ОНУКА.
ВІН СТАВ ПРИСТРАСНИМ КОЛЕКЦІОНЕРОМ ЛИСТІВОК РІДНОГО КРАЮ
"Кіровоградська правда", Кіровоград, 13.02.1990

     Багато разів переглядав старий бабусин альбом Юрій Тютюшкін. Цього разу він робив це зі своєю мамою Надією Федотівною. Несподівано альбом випорснув із рук і впав додолу. Обкладинка тріснула і зі щілини випала поштова листівка. На ній було o зображено десять видів старовинного міста, а напис розвіював будь-які сумніви: "Привет из Елисаветграда". "Так це ж наше місто! - вигукнув Юрій. -Ось український драмтеатр, а це - машинобудівний технікум, а... цього будинку я щось не бачив у нашому обласному центрі...".
     Невдовзі Юрій, взйвшн з собою ту листівку, вже ходив вулицями міста, вишукуючи ті десять будівель, які були зображені невідомим фотографом. Дещо, звичайно, знайшов: здебільшого старовинні будинки було добудовано, реставровано; на місці інших уже височіли сучасні споруди, а, наприклад, там, де колись міщани відпочивали в парку перед міською управою, сьогодні - площа Кірова. Ось тоді, під час прогулянок, і виникла ідея відшукати у старожилів чи колекціонерів десять поштових листівок з видами, надрукованими на тій, з бабусиного альбому. Так була започаткована майбутня колекція, та не гадав, її власник, що ще довго будуть чистими листки його нового альбому. Перший "успіх" прийшов досить несподівано. У Москві, де був у відрядженні, зайшов до столичного клубу "Колекціонер" і побачив дві листівки із зображенням жіночої гімназії (педінститут) та театру (український драмтеатр імені М.Л.Кропивницького). Але придбати не зміг, бо колекціонери зажадали в обмін поштові листівки, що відповідали б їхнім тематичним колеціям. Повернувшись додому, почав збирати листівки про минуле, пам'ятні та історичні місця усіх без винятку міст країни, щоб було що обмінювати.
     Колишня бабусина подруга не мала листівок, але дала адреси своїх знайомих, у яких, за її словами, можна знайти дещо цікаве про історію нашого міста. І почалася копітка праця колекціонера, яку можна порівняти з тим, як ластівка будує своє гніздо: вона по маленькому шматочку збирає матеріал і ліпить один до одного, багато цих шматочків падає і пропадає, та пташка летить за новими і гніздо таки врешті-решт з'являється.
     Збираючи поштові листівки, Юрій постійно спілкувався із старожилами і несподівано для себе зрозумів, що всі буцинни, зображені на старовинних фотографіях, без конкретних людей мертві. Тому почав записувати де, хто і коли проживав у Єлисаветграді. Старі люди не тільки розповідали про історію міста, а й віддавали йому свої фотокартки (рідних, друзів, а то й зовсім незнайомих людей). Тоді ж з'явився ще один колекційний альбом з фотографіями мешканців дореволюційного міста. Ось, наприклад, Шаталов, який будував знамениті кавалерійські казарми (фото 1867 року), нотаріус Якубовський (1886 р.), група німецьких жінок, які гостювали у нашому місті в 1912 році... А оця красуня - дочка генерала Комша. Довелося немало витратити часу, щоб з'ясувати, де мешкав і що робив тут отой генерал. Розповіли старожили й про відомих наших земляків: художника Осьмьоркіна, викладачів П.Рябкова та Ф.Козачинського, співака О.Петрова, видатного поета А.Тарковського, славнозвісного М.Кропивницького та інших, хто й творив історію нашого рідного краю.
     А нещодавно із Ленінграда надійшли дві поштові листівки, яких немає не тільки у колєг - любителів, а й у музеях області. Це вже неабияка гордість філокартиста (так називають колекціонерів листівок). Наприкінці минулого року в Києві несподівано (у колекціонерів майже завжди знахідки несподівані!) Юрій натрапив на серію поштових листівок із видами Знам'янки: "Базар", "Орлова балка й озеро", "Саблинський цукровий завод 1904 року" і т. д. - всього десять листівок. Тож виникла задумка розширити географію своєї колекції: охопити всю Єлисаветградщину. Уже придбав дві поштові листівки із зображенням архітектурних об'єктів Помічної, та все ж основна тема колекції - минуле, пам'ятні та історичні місця Єлисаветграда - Зінов'євська - Кірово - Кіровограда. Наприклад, останнє придбання- листівка 1907 року - "Ярмаркова гора". Треба встановити, де ж знаходилося це місце, розшукати людей, які ще пам'ятають його, бо навіть у переказах та назвах вулиць воно не збереглося. Так поступово колекціонер, інженер за фахам, Юрій Тютюшкін стає і краєзнавцем.
     У його колекції є й інші цікава експонати. Наприклад, дерев'яна листівка "Всесвітній поштовий союз", книги дореволюційних видань з історії нашого міста; можна побачити... пляшки оригінальної форми, які використовували місцеві виробники води, пива. Для чого усе це Юрію? За його словами, він вийшов на такий рівень колекціонування, що зацікавився усім, що має відношення до історії - від заснування до сьогодення нашого міста.
     Наприкінці нашої розмови та екскурсу в історію. Юрій Тютюшкін сказав:
     - Колекціонування листівок, значків, календарів, монет чи чогось іншого об'єднує людей за інтересами, виховує потяг до знань, це - прекрасний відпочинок, особливо для молоді. В обласному центрі вже кілька років діє аматорський клуб "Колекціонер". Щонеділі о десятій ранку ми збираємося у міському Будинку культури імені Компанійця. Та ми, можна сказати, варимося у власному соку. А цікаві колекції кожного із нас бачать хіба що друзі та деякі знайомі. Якби було якесь "своє" приміщення. Там можна було б не тільки обмінюватися експонатами, а й посидіти за чашкою чаю, організувати виставку колекцій. Словом, це вже був би клуб, до якого б ішли люди, адже колекціонування - прекрасна пристрасть, ефективний метод виховання і чудовий відпочинок.