Люби мене, як я тебе!


   Кропивницький колекціонер Юрій Тютюшкін підготував незвичну виставку листівок, які були дуже популярні в 50-х роках минулого сторіччя. Ось що він розповів на відкритії виставки в дитячій поліклініці №1 Кропивницького.
   - Це саморобні листівки-фото, дуже милі й наївні. Нашим бабусям і дідусям, матерям і батькам хотілося чогось сердечного і гарного! Ось і набули популярності розмальовані кольоровими фарбами чорно-білі фотографії. Переважно їх перезнімали із закордонних журналів, привезених військовими з Європи разом і іншими трофеями.
   Поширювали фото в поїздах та на вокзалах інваліди та глухонімі або ті, хто видавав себе такпми. Алже будь-яка приватна діяльність була заборонена. А на таких людей влада дивилася крізь пальці. Люди, які пережили жахіття війни, ту красу розкуповували швидко і навіть замовляли. Вражає в цих справді народних листівках не лише простодушність розмальованих зображень закоханих, але й неповторність підписів до них. Хай там багато помилок, але стільки тепла і непідробної щирості!

pub308.jpg (42295 bytes)  pub309.jpg (43845 bytes)
pub310.jpg (38697 bytes)  pub311.jpg (46940 bytes)
pub312.jpg (42685 bytes)  pub313.jpg (42905 bytes)

   Тепер подібна продукція із запилених сімейних альбомів називається словом «кіч» (халтура, несмак, псевдомистецтво). Та разом з тим — це раритет (виняткова рідкість). Адже саморобні фотолистівки, незважаючи на всю їхню трафаретність, пробуджують теплі й світлі почуття. У кожній з них частинка чиєїсь долі і часу, якого не повернути. Причина ж появи цих безцензурних народних листівок у ті часи не лише в інвалідах, яким держава не могла дати ні роботу, ні матеріальне забезпечення. Це і туга злиденного «народу-переможця» за кращим життям, побаченим у Європі.


Федір Шепель


"Наше місто", 7.03.2019