У
нашому житті, наповненому гаджетами, девайсами,
Інтернетом та соціальними мережами, якось
непомітно відійшли на другий план листівки. Ні,
вони не зникли зовсім, перебравшись у
віртуальний світ, але реальними все ж
користуватися стали набагато рідше.
За свою більш ніж двохсотлітню історію
листівки стали справжнім витвором мистецтва,
незважаючи на гадану масовість. Особливе місце
серед жанрів поштових карток посідають
великодні листівки. Вони видавалися за ескізами
Л.Бакста, А.Бенуа, І.Білібіна, Б.Кустодієва, А.Остроумової-Лебедєвої,
І.Рєпіна та багатьох інших. Завдяки відомому
кіровоградському краєзнавцю і колекціонеру Юрію
Тютюшкіну у нас є можливість побачити, якими вони
були на початку ХХ століття.
Особливий інтерес викликають самі
вітання зі світлим святом Великодня. У колекції
Юрія Володимировича є дві листівки, які 14 квітня
1913-го та 5 квітня 1914 року надіслали в Єлисаветград
пану Івану Миколайовичу Крекшину діти та онуки:05
05 41
«Христосъ воскресе! Дорогіе Папаша и
Мамаша. Поздравляемъ Васъ съ
великоторжественнымъ праздникомъ Воскресенiя
Христова, желаемъ Вамъ провести оный в полномъ
благополучіи и здравіи. Крепко Васъ цеълуемъ,
Ваши дети К. и М. Крекшины».
«Дорогiя Дедушка и Бабушка, поздравляемъ
Васъ съ праздникомъ светлаго Христова Воскресенiя
и желаемъ всего наилучшаго. Мама и Папа Васъ тоже
поздравляютъ. Любящие Васъ, Ваши Крекшины».
Є ще одне зворушливе послання, яке
неможливо не опублікувати. Призначалося воно
Марії Аврінській:
«Поздравляю дорогую Манечку с празником
Святой Пасхи.
Ты моя звездочка ясная,
Снежиночка белая ты,
Ты роза душистая, нежная
И небо лучистое ты». |
