Найбільший дзвін церкви Покрови
Пресвятої Богородиці (Свято-Покровська церква)
на Ковалівці - чавунний. До речі, він найбільший у
храмах нашого міста. По поверхні дзвону відлитий
напис: «Господи Иисусе Христе Помилуй нас
грешных. Стараниями инженеров Ротаста и
Воробьева, мастером Тютюшкиным отлит в сентябре
1942 г.».
Фока Олексійович Тютюшкін після служби
кочегаром на гвардійському крейсері «Пам’ять
Меркурія» працював на заводі Ельворті майстром у
ливарному цеху. Користувався повагою власника
підприємства, оскільки був висококваліфікованим
спеціалістом. Виконував відповідальні завдання
з виготовлення високоточних деталей
сільгоспмашин. Про ставлення власників заводу до
Фоки Тютюшкіна говорить і той факт, що коли усім
робітникам заводу роздавали землю під забудову
на робітничій слобідці Новомиколаївка, Тю
тюшкіну виділили ділянку на Солодкій Балці,
неподалік Інгулу. Йому було надано право
вибирати самому місце під забудову. На початок
Другої світової війни 75-річний Фока Олексійович
продовжував працювати на заводі «Червона зірка».
Тому не дивно, що у 1942 році йому доручили
відповідальну справу - відлити дзвін для
Ковалівської церкви. Років з двадцять по тому
його передзвін лунав на Ковалівці. А коли церкву
радянська влада знову закрила, півстоліття цей
дзвін знаходився на підлозі дзвіниці. І лише у 2015-му
дзвін підняли і закріпили.
Перший дерев'яний храм збудований на
цьому місці ще у 1787-му. Згодом, через його
невеликі розміри, вирішили звести новий. У 1824-му
гроші виділив купець Петро Щедрін. Старий дерев'яний
храм перенесли на кладовище за залізницею.
Завершили будувати кам'яний храм у 1849-му.
Вважають, що використали типовий проект, автором
якого був архітектор Костянтин Андрійович Тон.
Безпосередньо будівництвом керував архітектор
Олександр Якович Андреев. Він же проектував план
внутрішнього оформлення церкви.
У 1932-му комуністи пограбували Ковалівську
церкву, а потім закрили її. Під час Другої
світової війни окупаційна влада дозволила
відновити службу. Очевидно, на дзвіниці на той
час було недостатньо дзвонів, тож в оперативному
порядку вищезгаданий чавунний дзвін відлили на
заводі «Червона зірка» і підняли нагору. А це, до
речі, було непросто, якщо взяти до уваги габарити
дзвону: його вага з язиком складає майжен півтори
тонни, висота - 103 см, діаметр унизу -185 см, товщина
стінок - 6 см.
У 60-х роках минулого століття церкву знову
закрили. Атеїсти тривалий час використовували
культову споруду як склад для зберігання солі,
майстерню побутової техніки та пункт прийому
склотари. І лише у 1988-му будівлю повернули
парафії.
Ковалівська церква - цікавий приклад
еклектичної архітектури, що використовує
прийоми псевдоруського та інших стилів. Цегляна,
тинькована, квадратна у плані, з напівкруглою
апсидою і невеликою дзвіницею над західним
входом. Центральний купол спирається на чотири
масивних стовпи, по кутах - невеликі главки. Стіни
завершені карнизом та декоровані рядом
кокошників. Кути стін підкреслені пучками
напівколон. Над вікнами і дверима - ліпні
декоративні розірвані сандрики. В силуеті і
інтер'єрі будівлі підкреслена вертикальна
спрямованість.
В інтер'єрі церкви збереглися залишки
розписів, зроблені Феодосієм Козачинським у
другій половині XIX ст. Малював ескіз чавунної
решітки для церкви брат відомого російського
письменника Федора Достоєвського - Андрій, який
був архітектором Єлисаветграда у 1949-1958 роках. Ось
що він про це писав у своїх мемуарах: “Вскоре
после приезда моего, Сакен дал мне поручение
составить рисунок чугунной решетки на солею ко
вновь устроенной церкви Покрова Пресвятой
Богородицы в предместьи Ковалевке. Раза два
делал я рисунки, но не мог угодить ему, наконец, он
высказал, что он желает что-нибудь в византийском
стиле. Тогда я прямо начертил рисунок и вырисовал
его в большом размере, по крайней мере, в
настоящую величину. Увидев этот рисунок, почти в
настоящую величину, тщательно вырисованный, он
пришел в восторг. - "Вот теперь вы поняли мою
мысль! Отменно хорошо, бесподобно красиво.
Обнимите меня, поцелуйте меня!". И я должен был
троекратно приложиться к обеим щекам его
высокопревосходительства!”
У 1902-му архітектурний комплекс Свято-Покровського
храму доповнили двоповерховою будівлею у стилі
класицизму. Настоятель храму священик Гавриїл
Сорокін відкрив однокласну церковну школу,
приміщення якої збереглося до цього часу, і поки
що знаходиться неподалік церкви.
Сьогодні будівля Ковалівської церкви -
пам’ятка архітектури національного значення,
одна з прикрас нашого міста. |
