Близько двадцяти років збирає металеві
кришечки від пляшок Юрій Тютюшкін - той самий
відомий кіровоградський колекціонер, про чиє
зібрання поштових листівок розповідала недавно
"Вечірка".
Та цього разу - про металевїкришечки
від пива, лимонадів і тому подібних напоїв.
Щоправда, Юрій Володимирович називає їх кронен-пробками.
Це - термін, яким послуговуються усі колекціонери-професіонали.
- У 1880 роки пробки, які вже застосовувалися
для закупорки напоїв, не закривали пляшки щільно,
а то й швидко руйнувалися самі, - ділиться Юрій
Тютюшкін своїми знаннями з історії кронен-пробки.
- Це, ясна річ, негативно позначалося на вмісті
пляшок. Проблему цю розв'язав американець Уільям
Пейнтер из Балтімора, винайшовши пробку у формі
корони, з гофрованим фланцевим краєм і тонким
вкладним диском з пробкового дерева. Виявилося,
що ця пробка цілком герметично закриває пляшку, а
виготовити її - досить просто. У патенті,
отриманому 2 лютого 1892 року Уільямом Пейнтером,
винахід було названо Crown Cork - кронен-пробкою. У
СРСР короновидна пробка набула поширення у 1930
роках. Переважно вона застосовувалася для
закорковування пляшкового пива.
Та й у 1950-1960 роки, які припали на моє
дитинство, газвода в основному продавалася не в
пляшках, а нарозлив, з пересувних лотків. Тоді ще
не було автоматів з газировкою по копійці за
склянку - без сиропа, по три копійки - із сиропом. У
роки мого дитинства ці пробки не валялися під
ногами - умільці їх підбирали і робили із них
досить-таки красиві предмети домашнього вжитку.
Наприклад, підставки під гаряче, панно всілякі.
Були в моді декоративні раки з пробок...
- Коли я захопився колекціонуванням цих
пробок, - продовжує Юрій Тютюшкін, - і дізнавався,
що хтось із знайомих вирушає за кордон чи навіть
в інше місто, то завжди просив, щоб привіз звідти
хоч жменьку, - пригадує Юрій Тютюшкін. - Так і
збирав колекцію.
Роздивляючись колекцію Тютюшкіна, я виявив
справжні раритети. Наприклад, пробки від "Регіни",
"Трускавецької", "Нарзану" та "Байкалу"
радянських часів.
Та, за словами власника цього добра, дуже
давніх радянських кронен-пробок не варто й
шукати, тому що написи та зображення на них -
завдяки чому ці вироби й ідентифікуються - почали
наноситися в СРСР тільки в 1970 роках.
- А до того пробки на пляшках з пивом і
лимонадом нічим не відрізнялися між собою, - каже
Юрій Тютюшкін. - Виняток становили лише деякі
мінеральні води, пляшки з якими закорковувалися
пробками із тиснениями, що позначали, як тепер
кажуть, торговельні марки... Колись кронен-пробки
були із прокладками з пробкового дерева, та вже
тривалий час ці елементи роблять із штучних
матеріалів. Зате в усі часи кронен-пробка мала 21
або 22 зубчики. Це - світові стандарти. Щоправда, у
моїй колекції лише два зразки - 22-зубчасті. Це
пробки від голландського пива.
Юрій Тютюшкін збирається показати
скоро свою колекцію кронен-пробок широкому
загалу. Про місце виставки він повідомить
додатково. |
