КОРОК ВІД «ЖИГУЛІВСЬКОГО» КІРОВОГРАДСЬКОГО РОЗЛИВУ


pub216.jpg (8001 bytes) pub217.jpg (10110 bytes)

   Наше видання неодноразово публікувало матеріали кіровоградського колекціонера та краєзнавця Юрія Тютюшкіна, зокрема фотографії дореволюційного міста з його зібрання. Юрій Володимирович відомий на теренах колишнього Радянського Союзу філокартист. У його колекції старі поштові картки, які в альбомах розташовані за темами - типажі XIX століття, українські пісні, новорічні, різдвяні та великодні вітання... Та, напевне, найцікавіша частина колекції та, яку можна назвати «Старий Єлисаветград». Свою колекцію цегли, з якої споруджені будинки нашого міста, Тютюшкін подарував обласному краєзнавчому музею. Є у Юрія Володимировича й інші захоплення. Приміром, він збирає кронен-корки (короноподібні).
   - Це зігнутий метал з ущільнювачем, який застосовують для закупорювання пляшок. Спочатку ущільнювач виготовляли з коркової кори, з 60-70-х років замінили на пластик, - говорить Юрій Володимирович. - Корок служить для щільного герметичного закриття горловини пляшки. Його винайшов у 1892-му Вільям Пейнтер з Балтімора. Перші кронен-корки мали 24 зубці. Для кращої обробки при автоматизованому закриванні пляшок зараз вони мають 21 зубець.
    Більшу частину зібрання Юрія Володимировича складають корки останніх 20 років. Хоча є чимало і з напоїв 50-річної давнини.
   - Скажімо, у 1977 році зустрічалося небагато варіантів кришок. Напої, звичайно, продавали, але в основному було пиво «Жигулівське» і мінеральні води - «Байкал», «Регіна», «Нарзан», «Трускавецька» та ряд інших. Вони є у моїй колекції. А усі інші скляні пляшки закривали кришками без написів.
   Спочатку кронен-корки зберігалися у коробці. Але там їх ніхто не міг побачити, а колекціонери люб¬лять показувати свої зібрання ба¬жаючим, самі часто його перегля¬дають. Тож Юрій Володимирович виготовив з целофану квадрати, в які помістив експонати. Зручно й доступно.
    Переглядаючи кронен-корки з колекції Тютюшкіна, бачимо, як змінювалися виробники напоїв, торгові марки та власне вироби. Багатьох з них уже немає.
   - Стандартний корок має 21 зубець при діаметрі 26 міліметрів, - продовжує колекціонер. - В СРСР перші корки з малюнком або написом почали випускати тільки в 70-х роках. Це і мінеральна вода, і соки, і горілка, і шампанське, і соняшникова олія. Є навіть маленький корок від ефіру.
Кожен корок має свою особливість. Наприклад, є із зображенням літер. Інші відрізнються кольором написів. На третіх - портрети. Уся колекція в основному в 21 зубець, але є дві штуки з 22 зубцями.
   - Якщо ти справжній колекціонер, то це на все життя. Це ж відпочинок, задоволення, - усміхається Тютюшкін. - Друзі та знайомі, повертаючись з поїздок до різних міст і країн, привозять жменю корків. Є такі, хто передав не один десяток. Але називати прізвища не стану - когось одного не згадаю, ображатиметься.
     У найближчих планах Юрія Володимировича - виставка експонатів своєї колекції у художньому музеї.

В.Поліщук


"21 канал", 29.05.2014