Поштові листівки з колекції кіровоградця
Юрія Тютюшкіна виставлялися на огляд широкого
загалу не раз, про це розповідала й “Вечірка”.
Цього ж разу ми звернулися до Юрія
Володимировича, щоб він показав ті з листівок,
якими наші предки вітали один одного із
Великоднем. Колекціонер погодився і приніс купу
поштових карток початку XX століття.
- Це в основному закордонна продукція, -
австрійська, німецька, - пояснив Юрій
Володимирович. - А адресатами в них значаться
єлисаветградці. Зверніть увагу на рукописні
тексти. Це - вітання не тільки з Пасхою, а й з
іншими святами. Виходить, поздоровлення з
допомогою пошти сто років тому було доволі
оригінальним способом спілкування - не дуже й
важливо було, в честь чого видано листівку.
Також Юрій Тютюшкін показав
кореспонденту "Вечірки" пасхальну листівку,
на тильному боці якої не відведено місця для
рукописного тексту - там є графа лише для адреси.
Колекціонер пояснив, що перші поштові картки
передбачали рукописні написи на них на лицьовому
боці, поряд із зображеннями квітів та усіляких
символів.
Кореспондент "Вечірки"
зацікавився уим, що на більшості із цих давніх
листівок зображено півнів та курчат.
- Як відомо, яйце для християн - це символ
життя, - пояснив Юрій Тютюшкін. - А без півня
доброго, заплідненого яйця не буде. І курчати,
ясна річ, не буде... Чому цьому надавалося таке
значення тодішніми художниками? Мабуть, просто
така мода була. |
