Ім'я
кіровоградського колекціонера Юрія Тютюшкіна
добре відоме не лише любителям старовини в нашій
області, а й за її межами. І справа не в тому, що за
десятиріччя свого захоплення Юрій Володимирович
створив чимало колекцій дореволюційних листівок,
старовинної цегли та інших старожитностей (хоча
і в цьому, безперечно, також).
Колекціонерів у Кіровограді багато, а от
Тютюшкін став першим, хто почав свої унікальні
експонати дарувати рідному місту. Щасливими
володарями предметів та речей, про які раніше
знали півтора-два десятки "посвячених",
ставали місцеві музеї. Завдяки дарункам
колекціонера їх експозиції збагачувалися,
ставали більш цікавими і, головне, відкритими для
глядача. Без перебільшення, Юрія Володимировича
можна назвати піонером кіровоградського
відкритого колекціонування: на зміну
прижимистим "підпільникам-нелегалам"
прийшов щедрий і відкритий лицар.
Він ділиться своїми знахідками з
книговидавцями, краєзнавцями, завдяки чому
чимало видань поповнилися унікальними
ілюстраціями. Наприклад, книга, видана до 70-річчя
створення області, "Кіровоградщина: історія,
традиції, сучасність", "На память о родном
крає", "Спасо-Преображенський собор", інші.
У 2004 році в Москві вийшла книга "Маленький
Париж: Елисаветград в старой открытке", яку, до
речі, видав ще один колекціонер, наш земляк
Віктор Петраков. Так ось, там також були
використані листівні картки з колекції Юрія
Володимировича.
Загалом же на персональній сторінці Юрія
Тютюшкіна в Інтернеті викладено електронні
версії оригінальних зображень, якими можуть
користуватися всі бажаючі. Коло інтересів
Тютюшкіна настільки широке, що об'єктом його
пильної уваги стали навіть... каналізаційні люки,
кришки яких були виготовлені в минулому й
позаминулому сторіччях. Щоправда, їх він лише
фотографує і також вносить до свого каталогу.
А почалося незвичайне хобі в дитячі роки,
коли із сімейного фотоальбому прямо під ноги
хлопчика випали дивовижні старовинні карточки з
написом "Привет из Елисаветграда!". Ця фраза
стала лейтмотивом усього подальшого життя
колекціонера, котрий, між іншим, працює
заступником головного лікаря з економічних
питань Кіровоградської міської дитячої
поліклініки. А як могло бути інакше, коли родина
Тютюшкіних складалася з надзвичайних, просто-таки
історичних особистостей? Наприклад, дід Юрія
Володимировича Семен Фокович - знатний
залізничник, Герой Соціалістичної Праці, кавалер
орденів Леніна, інших вагомих нагород, справжня
легенда нашого міста.
- Я - єлисаветградець, - із гордістю
стверджує колекціонер, у зібраннях якого вже
накопичилися сотні, тисячі раритетів.
Колекціонер - частий гість та учасник
науково-практичних конференцій, бо любить і вміє
спілкуватися з людьми.
- Юрій Тютюшкін дружить практично з усіма
кіровоградськими музеями, - розповідає директор
літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого
Катерина Лісняк, - допомагає в роботі як
консультант. Він прекрасно знає історію нашого
краю, збирає по крупицях невідомі факти з його
життя. Фотографує старі споруди, які вже давно
підлягають знесенню, щоб закарбувати їх на
фотокартках і залишити в історії.
Юрій Володимирович - це людина, помножена
на свої захоплення і надзвичайно залюблена у
рідне місто. Так охарактеризував свого колегу-колекціонера
заступник начальника обласного управління
культури Олег Бабенко, вітаючи Юрія Тютюшкіна з
60-річчям. Тож нехай кожен наступний рік життя
приносить Вам, шановний ювіляре, нові відкриття.
На знімках: Юрій Тютюшкін та його колекція |
