Народився 20 вересня 1917 року в м. Помічна
Добровеличківського району, проживає в м.
Помічна.
Після закінчення 7 класів у 1933 році
працював учнем автоматника у вагонному депо,
потім - слюсарем-автоматником залізничного
ремонтного пункту № 1. Закінчив курси
планеристів, став ворошилівським стрілком.
У березні 1941 року закінчив Чорноморське
вище військово-морське училище у м. Севастополь і
був направлений на стажування до Балтійського
флоту капітаном 4-ого рангу торпедного бойового
катера 1-ого дивізіону 2-ої бригади торпедних
катерів.
У червні 1941 року йому присвоєно звання
лейтенанта ВМФ та призначено командиром
торпедного катера. З перших днів війни і до її
закінчення воював на Балтійському морі, звільняв
Ленінград, з боями пройшов від Таліна до
Кенігсберга, потопив 2 ворожі кораблі. Після
закінчення війни продовжував службу на
Червонознаменному Балтійському флоті на різних
посадах.
У 1949 році був переведений на
Тихоокеанський флот.
З 1956 р. по 1957 р. виконував
інтернаціональний обов'язок: був радником у
військово-морських силах Китайської Народної
Республіки.
У 1958 р. демобілізувався за станом здоров'я,
повернувся до м. Помічна, працював головою
міської організації ради ветеранів, начальником
штабу цивільної оборони міста, військовим
керівником середньої школи № 3.
27 його учнів поступило до військових
училищ і стало офіцерами.
Сьогодні Борис Петрович бере активну
участь у патріотичному вихованні підростаючого
покоління. Інвалід 2 групи Великої Вітчизняної
війни, капітан І рангу у відставці.
Нагороджений 3 орденами Червоного
Прапора, З орденами Червоної Зірки, 2 орденами
Вітчизняної війни II ступеня, орденами Ушакова,
Богдана Хмельницького II ступеня, медалями "За
бойові заслуги", "За оборону Ленінграда",
"За взяття Кенігсберга" та 25 ювілейними
медалями.
|
