Публікації

ЩОБ ПАМ'ЯТАЛИ


  Невпинний час все далі відносить трагічні події Великої Вітчизняної війни. На жаль, він забирає з собою і тих, хто виборов для нас мир. Пам'ять про них залишиться в наших серцях, а ще - на сторінках книг, на пожовклих фотокартках і документах. Багато літераторів Кіровоградщини пройшли фронтовими шляхами, чимало письменників воювали на теренах нашого краю.
  У Кіровоградському літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого зібрана група предметів, яка висвітлює даний період історії. Наша розповідь - про найцікавіші з них.
  Прозаїк і поет Сава Овсійович Голованівський (1910-1989) - учасник війни з червня 1941 року до Перемоги. Був спеціальним кореспондентом газети "Красная Армия" Південно-Західного і Воронезького фронтів, "За честь Родины" 4-га Українського фронту. В роки Великої Вітчизняної війни окремими виданнями вийшли п'ять збірок Голованівського.
  Прозаїк Василь Павлович Козаченко (1913-1995) - учасник війни з першого її дня. Командир бойового взводу потрапив у вороже оточення і після невдалих спроб пробитися до своїх дістався до рідного села. Налагодив зв'язки з підпіллям, виконував доручення партизан.
  Повернувшись весною 1944 року до Києва, Козаченко привіз із собою 17 написаних на окупованій території оповідань. Чотирнадцять із них увійшли до книжки "Три літа", яка вийшла 1945 року в Києві накладом десять тисяч примірників і стала бібліографічною рідкістю.
  Про воєнний період життя публіциста, прозаїка, поета Олександра Давидовича Моторного (1919-1977) розповідають особисті документи та рукописи, подаровані його донькою Раїсою Олександрівною Пилипенко.
  Як свідчить залікова книжка 22-річного студента історичного факультету Київського університету О.Д.Моторного, останній іспит за III курс він склав 21 червня 1941 року. Це був іспит з німецької мови. А завтра, як кажуть, була війна.
  Прозаїк і перекладач Микола Гаврилович Петров (1923-2000) у червні 1941 року закінчив десять класів Знам'янської середньої школи. Як і багато однолітків, опинився на окупованій території.
  Зберігаємо комсомольський квиток, вручений Миколі Гавриловичу політвідділом 409-і стрілецької Кіровоградської ордена Богдана Хмельницького дивізії. До речі, наказом Верховного Головнокомандувача від 6 січня 1944 року назва "Кіровоградські" була надана з'єднанням і частинам, що відзначилися в боях за звільнення нашого міста. На згадку про війну у Миколи Гавриловича залишилися дві інструктивні брошури і німецька карта. Ці надзвичайно цікаві речі подарувала музею дружина М.Г.Петрова Марія Аврамівна Петрова.
  Чи не найбільша кількість предметів часів Великої Вітчизняної війни знаходиться у музейній збірці Наума Ноєвича Добріна (1911-2002) - публіциста, прозаїка, поета. До фондів їх передала Адель Наумівна Добріна - донька журналіста.
  Під час війни Н.Добрін працював літератором газети "За радянську Україну" Південно-Західного фронту, начальником таємного і загального відділів Українського штабу партизанського руху, а після звільнення в 1943 році Донбасу від фашистів - заступником редактора газети "Ворошиловградська правда".
  У редакції газети "Ворошиловградська правда" Добрін познайомився з письменником Павлом Байдебурою, нашим земляком з Новоархангельщини. 1944 року побачила світ збірка новел Байдебури "Земля Донецька" і була подарована автором Науму Ноєвичу на знак щирої приязні.
  Бойова біографія поета і прозаїка Григорія Андрійовича Карєва (1914-1992) тісно пов'язана з морським флотом. У серпні 1941 року він був призначений політруком десантного загону моряків Чорноморського флоту, захищав Одесу. У боях за місто був тяжко поранений розривною кулею і майже рік лікувався. Згодом, за наказом Комісаріату ВМФ, працював відповідальним редактором газети "Морской фельдшер".
  У музеї зберігаються фронтові фотокартки і документи публіциста, краєзнавця, директора меморіального музею М.Кропивницького Віктора Петровича Яроша (на жаль, його вже нема з нами). Шляхами Вітчизняної війни В.П.Ярош пройшов у складі винищувального авіаційного полку.
  Свою історію має і книга Олександра Євдокимовича Корнійчука "Фронт". Восени 1942 року, в розпал тяжких боїв з гітлерівцями, газета "Правда" надрукувала публіцистичну драму Корнійчука "Фронт" про причини невдач Радянської Армії на початку війни. За спогадами генерала армії С.Штеменка, п'єсу прочитали і гаряче обговорювали навіть у Генштабі. Дехто сприйняв "Фронт" як своєрідну диверсію проти армії. До Ставки прийшло кілька телеграм від заслужених військових керівників з вимогою припинити друкувати п'єсу в "Правді" і заборонити її постановку в театрах. За автора і його твір вступився сам Верховний Головнокомандувач. У 1942 році "Фронт" було видано окремою книгою, в 1943 - нагороджено Державною премією СРСР. Примірник книги подарував музею колекціонер Юрій Володимирович Тютюшкін.
  Триває збір реліквій Вітчизняної війни. Триває і наша розповідь про тих, хто пером і багнетом захищав свою країну від фашистської навали. Честь і хвала їм попри всі часи і кордони. Шануймо тих, хто врятував життя майбутніх поколінь.

Лариса ХОСЯІНОВА,
головний зберігай фондів
літературно-меморіального
музею І.К.Карпенка-Карого


"Вечірня газета", 5.05.2006