27 квітня 2017 р. у міському
літературно-меморіальному музеї
І.К.Карпенка-Карого презентовано новий проект
«На гостини до Карпенка-Карого». Це цикл
літературно-музичних вечорів, присвячених
видатним постатям, представникам прогресивної
української інтелігенції, які належали до
інтелектуального оточення І.К.Тобілевича.
Свого часу помешкання Івана Карповича в
Єлисаветграді було потужним центром культурного
життя. Тут бували подвижники українського
професійного театру Марко Кропивницький, Марія
Заньковецька, Михайло Старицький, росли і
виховувалися молодші брати драматурга Микола та
Панас (у майбутньому відомі актори і театральні
діячі М.Садовський та П.Саксаганський), подружжя
Русових, композитори Микола Лисенко та Петро
Ніщинський, історик, композитор, громадський
діяч Микола Аркас, внучатий племінник Т.Шевченка
Йосип Шевченко, громадський діяч Микола
Федоровський, меценат, видавець, Євген Чикаленко
та ін.
Перший літературно-краєзнавчий вечір
науковці музею присвятили Миколі Федоровському
та Євгену Чикаленку. Викладач
Єлисаветградського юнкерського кавалерійського
училища, громадський діяч, вчений, публіцист,
благодійник М.Федоровський сенс власного життя
вбачав у відданому служінні своєму народові.
Він був одним з засновників
ремісничо-грамотного училища та
Єлисаветградського товариства поширення
грамотності та ремесел, які стали вагомими
чинниками розвитку місцевої початкової та
позашкільної освіти у другій половині ХІХ на
початку ХХ ст. Микола Федорович також
захоплювався гомеопавтією, садівництвом,
шовківництвом. Підтримував молодих талановитих
людей, робив посильні матеріальні внески для
потреб суспільства, був активним учасником
мистецьких заходів, які проходили в будинку на
Знаменській.
Не манш значимою є постать Євгена
Чикаленка - видатного мецената, громадського
діяча, видавця. Він написав спогади, один з
розділів яких присвячений перебуванню у будинку
Тобілевичів у Єлисаветграді. Разом з Миколою та
Панасом Тобілевичами юнак навчався у реальному
училищі та квартирував на Знаменській. Євген
Харлампійович майстерно описав побут родини,
вдачу господарів, літературно-музичні вечори,
активним учасником яких був і він сам.
Є.Чикаленко робив все можливе і неможливе
для того, щоб українство не зникло у мороці
історії: вкладав гроші у видання перших
україномовних газет і журналів («Громадська
думка», «Селянин», «Рада», «Літературно-науковий
вісник», «Нова громада»); фінансував діяльність
Наукового Товариства імені Тараса Шевченка;
матеріально підтримував молодих письменників
Б.Грінченка, В.Винниченка, М.Коцюбинського,
А.Тесленка; збудував у Львові Академічний дім для
студентів – вихідців із Наддніпрянської
України.
Є.Чикаленко брав активну участь у
створенні Товариства українських поступовців, з
якого у березні 1917 року постала Центральна Рада.
Він відмовився стати гетьманом України, очолити
уряд П.Скоропадського, оскільки політиком себе
не вважав.
Учасниками літературно-краєзнавчого
вечора «На гостини до Карпенка-Карого» стали
учні НВК гімназії-інтернату школи-мистецтв, які
дізналися багато цікавого про М.Федоровського та
Є.Чикаленка і мали можливість переглянути
рідкісні фотодокументальні матеріали про героїв
розповіді. Гостей на ліричний лад налаштували
укравїнські народні пісні у виконанні
бандуристок – учениць МШ № 3 Валерії Кобиленко,
Юлії Саєнко, Інни Самопал, Катерини Коренфіл. |
