Напередодні 2 вересня - дня народження почесного громадянина нашого міста,
вченого і письменника Володимира Євгеновича Панченка, історик, лауреат
обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, журналіст Федір
Шепель опублікував на інформаційному порталі «З перших уст» допис «У
Кропивницькому Володимира Панченка пам’ятають не тільки як громадського
діяча та літератора».
У публікації йшлося про творчу співпрацю Володимира Панченка
та відомого журналіста, фото- й кіномитця Володимира Мощинського. Федір
Шепель повідомив також, що у ході розмови Володимир Мощинський подарував
йому книгу «Євген Чикаленко. Спогади. 1861-1907», видану Вільною академією
наук у США в Нью-Йорку 1955 року: «Вона привертає увагу не лише місцем і
роком видання. У цього примірника “Спогадів…” і без того цікава історія.
Виявляється, що її Володимир Панченко отримав від одного з родичів
українського мецената Євгена Чикаленка. Робив там простим олівцем численні
помітки. А коли знімався фільм “Місія Євгена Чикаленка”, дав на користування
режисеру Володимиру Мощинському. Останній зберіг у ній навіть власні
закладки, зроблені під час творчого процесу… Тож, гадаю, що місце виданню не
в приватній колекції, а літературно-меморіальному музеї Івана
Карпенка-Карого, що в місті на Інгулі. Адже, крім іншого, у спогадах йдеться
як про згаданого корифея українського театру, так і про події ХІХ століття у
місті Єлисаветграді».
Федір Шепель дотримався обіцянки і подарував книгу нашому
музею. Зазначимо, що будинок Тобілевичів, у якому нині розміщено музей, для
Євгена Чикаленка не чужий. Під час навчання у Єлисаветградському земському
реальному училищі він деякий час жив у Тобілевичів, товаришував з молодшим
братом дружини Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) Олександром Тарковським,
який виховувався у родині сестри.
У своїх «Спогадах» Євген Чикаленко досить влучно описував
вдачу Тобілевичів, їх побут, родинні звичаї і, звичайно, саму міську садибу.
Не дивлячись на різницю у віці, дружнє спілкування і ділові стосунки Івана
Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) та Євгена Чикаленка (у подальшому
успішного аграрія, відомого мецената, видавця, громадського діяча),тривали
не одне десятиліття.
Нагадаємо, у грудні цього року минає 160 літ від дня
народження Євгена Харлампійовича. Тож книга займе гідне місце в експозиції.
Рукописні помітки на полях, зроблені Володимиром Панченком,
роблять книгу ще більш цінною, адже не в останню чергу саме завдяки
Володимиру Євгеновичу літературно-меморіальний музей у будинку видатного
українського драматурга було відкрито у 1995 році. |