o_u.JPG (24074 bytes)


o41.jpg (21020 bytes)


    Різників Олекса Сергійович (псевдонім Різниченко) - поет, прозаїк.
    Народився 24 лютого 1937 р. у м. Єнакієво Донецької області.
    Закінчив Одеське театральне художньо-технічне училище(1958), філологічний факультет Одеського університету (1968).
    Працював освітлювачем у Кіровоградському музично-драматичному театрі ім. М. Л.Кропивницького, редактором багатотиражки, педагогом, електриком, вантажником.
    За розповсюдження антипартійних листівок у 1958 році був засуджений на півтора року виправних робіт.
    У 1971 за «антирадянську діяльність» позбавлений волі на п’ять з половиною років.
    Друкуватися почав з 1987 р.
    Автор збірок поезії «Озон» (1989), «Терновий вогонь» (1993), «Наодинці з Богом» (1998), книги прози «З людей» (2000).
    Упорядник «Словника омонімів» (1999), «Стислого кореневого словника» (2002).
    У повісті «Тиждень укрмови» події відбуваються у Кіровограді.
    У 1997 р. обраний членом керівництва Всеукраїнського «Меморіалу» імені Стуса. Голова Одеської обласної «Просвіти».
О.С. Різників - член правління Конґресу української інтеліґенції, голова комісії в комітеті «Нюрнберг-2».
    Працював інспектором міськвно з питань мови, брав участь у створенні книжки для вчителів «Ми — одесити». З 1996 р. керує літстудією в Будинку дитячої творчості.
    У 2004–2005 рр. вів авторську програму «Наша мова» на УТ-1.
    Лауреат журналу «Україна» за гумореску «Досі не реабілітована» (1990); за гумореску «Возз`єднаймо Рому з Романією!» (1992). Лауреат літературної премії імені Павла Тичини Національної спілки письменників України за книжку «Терновий вогонь» (1995); лауреат муніципальних конкурсів імені Костянтина Паустовського за твір «Наодинці з Богом» (Одеса, 1990) та «Твої імена, Одесо!» (1998); міської премії імені Тараса Мельничука (Коломия) за «Двострунне грало», «Одноримки», «Спадщина тисячоліть» та книжки про Ніну Строкату-Караванську «Промінь з Одеси» й «Донька Одеси» (2004). Дипломант V Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (2004) за книжки «Одноримки» та «Складівниця». Книги «Донька Одеси» та «Бран» відзначені дипломом книжкової виставки «Зелена хвиля» (2005). Лауреат премії імені Бориса Грінченка Всеукраїнського товариства «Просвіта» за вагомий внесок у розбудову Незалежної України, утвердження державності, української мови, розвиток національної культури (2011). Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка у номінації «Поезія» за збірку «Словогрона з 30007 слів» (2018).
    Кавалер орденів «За заслуги» ІІІ ступеня (2005) і ІІ ступеня (2008) та Міжнародного козачого ордена Лицарської звитяги.
    Член НСПУ з 1990 р.
    Живе в Одесі.