Кримська Ірина Анатоліївна – поетеса.
Народилася 20 жовтня 1981 р. у м. Кіровограді (нині м.
Кропивницький Кіровоградської області).
Внучата племінниця письменника Андрія Кримського, донька
письменника Анатолія Кримського.
З 1985 мешкає у с. Триліси Олександрівського району
Кіровоградської області.
Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного
педуніверситету ім. Володимира Винниченка (2003).
Вчителювала у школах області, займалась журналістською
діяльністю, працювала директором середньої школи у с. Цвітне
Олександрівського району.
1993 р. дебютувала добіркою поезій в Олександрівській
районній газеті «Вперед», у «Кіровоградській правді».
Вірші друкувалися в журналах «Вежа», «Поріг», «Жінка», «Дніпро»;
газетах «Молодь України», «Кіровоградська правда», «Народне слово»,
«Вперед»; літературно-мистецьких альманахах «Написане не зникає»
(1994), «Брунька розкрилась учора» (1996), «Зоря материнства»
(2005), «Золоте поле» (2009), «Вічна любов» (2010), альманахах
Конгресу літераторів України.
Автор поетичних збірок: «Пелюстковий сніг» (1997), «Межа»
(1999), «Непідкуплені дзвони» (2001), «У дощу позичу долі…» (2004),
«Прощення у Господа молю» (у співавторстві з А. Кримським, 2012).
Лауреат літературних конкурсів: Всеукраїнського
літературно-мистецького конкурсу «Наша земля – Україна» (1995),
міжнародних: «Гранослов» (1998), імені Марусі Бек (Торонто, Канада,
1999), обласного літературного імені Валерія Гончаренка (2001).
Відзначена премією Кабінету Міністрів України за внесок у
розбудову молодої української держави (номінація – «Художнє слово»).
Член Національної спілки письменників України з 2003 року (з
перервою у 2004-2012 рр.), Конгресу літераторів України (2008).
У 2024 р. виключена зі складу Кіровоградської обласної
організації НСПУ за фактичне припинення членства. |