Могилюк
Володимир Олександрович – поет, гуморист,
перекладач, краєзнавець. Народився 11 серпня 1957 р.
у м. Миколаїву родині залізничного службовця та
вчительки. Закінчив десятирічку селища Козацьке
Бериславського району Херсонської області (1974),
лікувальний факультет Одеського медичного
інституту імені Миколи Пирогова (1980).
Працював за фахом у медичних установах
Кіровоградщини: цеховим лікарем у районній
лікарні м. Світловодська, завідувачем
терапевтичним відділенням медично-санітарної
частини кіровоградського заводу
сільськогосподарського машинобудування
«Червона Зірка» (1980-1985). З 1985 р. працює дільничним
терапевтом поліклініки Центральної міської
лікарні обласного центру (колишньої
кіровоградської міської лікарні № 3).
Перша публікація з’явилася 1994 р. у
кіровоградській міській «Вечірній газеті»,
після чого друкується як у місцевих, так і в
газетах інших областей: Чернівецької,
Миколаївської, Херсонської; всеукраїнській
періодиці: «Веселі вісті», «Літературна Україна»;
часописах: «Перець», «Вітчизна», «Дзвін»,
«Березіль», «Вежа», «Весела Січ», «Бористен»,
«Склянка часу», «Ятрань».
Окремі твори увійшли до обласних та
всеукраїнських колективних видань: «Тарас
Шевченко у моєму житті» (2004), «20 х 20. Письменники
сучасної Кіровоградщини» (2004), «Шевченкіана
степова» (2005), «Україна — моя Батьківщина» (2006),
«Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність»
(2008), «Блакитні вежі» (2011).
Член редакційних колегій часописів
«Вежа» (Кіровоград), «Весела Січ» (Запоріжжя).
Упорядник серії поетичних збірок «Євшанові
сходи»; антологій: «Євшан» (поезія, 2000), «П'яте
колесо» (гумор, 2002); альманаху «Золоте поле» (2009).
Автор збірників поезії: «Сіроокого світу
світлини» (1998), «Пісок часу» (2000), «Вітри бетонних
оаз» (2001), «Свято врожаю» (2006); літературних
пародій «Відблиски Дикого поля» (1996), «Органіка
душі» (1997), «Танцюють – всі!» (2000), «Парад на
майдані» (2001); байок «Моральний кодекс» (2002).
Автор книг перекладів: «Плескіт голубиних
крил» (з А.Тарковського, 2004), «Родом із України. 10
поетів епохи російської срібної доби» (2012).
Частину поезій покладено на музику
Борисом Притулою, Андрієм Фоменком, Віктором
Гаврилюком та іншими композиторами.
Член Національної спілки письменників
України (2001).
Мешкає у м.
Кропивницький (раніше - Кіровоград). |
