Смоленчук Микола Кузьмович – прозаїк, літературознавець, краєзнавець, фольклорист. Народився 3 липня 1927 р. у м. Бобринці Кіровоградської області в родині робітника. Закінчив Бобринецький сільськогосподарський технікум (1950) та філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна (1954).
   Працював учителем, директором школи, викладачем Луцького та Кіровоградського педінститутів. Кандидат філологічних наук, доцент.
   Автор повістей: «Степи полинові» (1961), «Степівчани» (1963), «Родня» (1968); нарисів «Хутір Надія», «Кіровоград» (1967); романів: «Сиве покоління» (1965), «Ой, літав орел» (1969), «Білі бланкети» (1985); науково-популярної розвідки «Марко Кропивницький і його рідний край» (1971) та численних публікацій, присвячених театру корифеїв та його діячам.
   Засновник і фундатор меморіальних музеїв М.Л.Кропивницького й І.К.Карпенка-Карого в Кіровогораді, Ю.Яновського в с. Нечаївка Компаніївського району, І.Микитенка в с. Рівному Новоукраїнського району Кіровоградської області.
   Був керівником обласного літературного об’єднання «Степ». Член Спілки письменників України (1963).
   Помер 14 січня 1993 р. у Кіровограді.