3 червня у галереї "Єлисаветград" відкрито нову виставку - кримського художника Олександра Рєпки. В експозиції - картини різних років. Є й щойно з "печі" - датовані 2014-м роком. А останню картину художник написав напередодні відкриття виставки, перебуваючи уже в Кіровограді. Митця "зупинила" велична споруда синагоги, і він вирішив перенести її на полотно. Працював під дощем і намалював дощовий день.

В експозиції - пейзажі, натюрморти, міські краєвиди. Є картини, які відображують побутові сценки. Художник, звичайно ж, дуже любить Крим, тому в його доробку багато робіт, йому присвячених: "Кримські сосни", "Квітучий Крим. Квітень", "Нічна набережна Севастополя", "Севастополь. Південна бухта" й інші. Наша столиця увійшла в творчу спадщину О. Рєпки зокрема представленою на виставці картиною "Одного разу в Києві".

На презентації митець говорив про себе мало (зокрема те, що його батько - з наших країв), про картини - майже нічого (тільки дуже лаконічно про свої персональні виставки). Можливо, художник правильно й зробив, адже особистість митця втілена в його творах. А вони говорять, що їхній автор - людина, яка оптимістично сприймає світ (у роботах Рєпки "задіяно" багато яскравих фарб), чудово ладить із гумором і володіє іронією, що знайшло відображення і в назвах деяких картин, як-от: "Беззубий натюрморт", "Париж із люлькою".

Рєпка - художник, який ні на кого не схожий. Тому мистецтвознавці не можуть "вкласти" його твори в рамки якось одного мистецького напрямку. Та для відвідувачів виставки це не має ніякого значення. Головне - що картини ваблять до себе, змушують зупинитися й спробувати глибше проникнути у зміст зображеного на картинах кримчанина Рєпки. І ця розумова робота продовжується і після виходу з галереї.