Більшість із нас сприймає гроші лише як засіб для розрахунку за товар, роботи чи послуги, є ті, хто колекціонує рідкісні монети та купюри, віддаючи, у першу чергу, перевагу тим, які мають значну нумізматичну цінність. А ось директор Кіровоградської обласної дирекції "Правекс-Банк" Михайло Бондар сприймає гроші як мистецтво. Саме так буде названа й виставка частини його колекції, що відкриється 11 травня у Кіровоградській галереї мистецтв "Єлисаветрад" до Дня банківського працівника і яка працюватиме до 26 травня.

Колекція Михайла Ісаковича – унікальна. Він збирає грошові знаки (бони) всіх країн, всіх часів, є монети, але найбільше – паперових знаків. Розповідати про них, захоплюватися ними й захоплювати інших він може годинами.

– Ось подивіться, – водить мене та фотокореспондента Михайло Ісакович по своєму кабінету, де всі стіни завішані заскленими рамками із паперовими знаками. – Це – так звані ровенські карбованці, які були в обігу в 1942 році, під час окупації. А ось ці величезні гарні купюри із зображенням Петра І та Катерини ІІ номіналом 500 та 100 карбованців – "петенька" та "катеринка" (розмір "петеньки" – 275х126 мм. – Авт.). "Петенька" – найбільші до 1917 року купюри, що були в обігу з 1896 року, забезпечені 387,1 грама чистого золота. Подивіться – це ж справжнє мистецтво! Вони – як картини. А ось ці гроші ходили тільки в Одесі, ці – в Житомирі, а ці – у нашому Єлисаветграді у 1918 – 1919 роках.

Із захопленням ми переглядали й інші купюри, що зберігаються в альбомах. Усього в Михайла Ісаковича є грошові знаки близько 170 країн. Дуже сподобалися бразильські бони-перевертні – крузейро, на яких зображення є і в звичайному вигляді, і догори ногами, як на гральних картах. На рупіях Сейшельських островів – зображення різних тварин. По-справжньому благородні та витончені грецькі гроші. А валюта континенту Антарктида – це узагалі якесь диво: наче запрошення чи квитки в цирк або зоопарк – яскраві, кольорові, із зображенням пінгвінів. Цікавий факт: антарктичний долар – неофіційна валюта Антарктиди. Створена групою ентузіастів, громадян США, які заснували в 1996 році Антарктичний Заморський Банк, незважаючи на те, що згідно з міжнародними угодами, Антарктида не є територією жодної держави і не має права на свою власну валюту. За задумом організаторів акції, кожен такий грошовий знак можна було обміняти на американські долари за номіналом, а всі зібрані кошти направити на фінансування наукових досліджень в Антарктиді. Також дуже гарні гроші Франції, Куби – із зображенням Чегевари.

– А ось те, що подобається мені, – продовжує розповідати про свою колекцію Михайло Бондар. – Це – гроші Франції, Югославії, які дуже красиві. А ось ця чеська крона – незвичайна. На ній мікроотворами вибито слово "зразок", такі купюри – велика рідкість, їх випускають в дуже обмеженій кількості. Якщо говорити про захист, то мені дуже подобаються швейцарські гроші, які найбільш захищені. Подивіться на цю купюру в 1000 франків – скільки на ній різноманітних знаків, в яких кольорових гамах вона виконана.

Є в колекції й дуже цікаві монети – наприклад, золоті та срібні так звані миколаївські карбованці номіналом 5, 7,5, 15 та 37,5 (останній у "золотому варіанті" – копія, адже коштує серед нумізматів шалені гроші), які ходили в 1912 році. Також Михайло Ісакович зібрав гроші всіх країн колишнього СНД, є й різноманітні векселі, купони, розмінні квитки, “керенки”, гроші-марки, відомі німецькі нотгельди – так звані гроші надзвичайного стану. Всередині міст були в кожного свої дрібні нотгельди, а під час гіперінфляції 1922 – 23 років їх, траплялося, випускали по кілька разів на день.

Зараз Михайло Бондар захопився збирати радянські копійки – прагне, щоб у колекції були копійки всіх номіналів усіх років випуску. Каже, є й такі, які знайти майже неможливо – наприклад, 1958 року випуску, 1942 – 1943 років. А ще почав збирати американські монети номіналом один долар із зображенням президентів США. Для цього має спеціальний альбом, де є ніші для монет із зображеннями президентів та інформація про них. Цікаво, що немає там поки що Обами – справа в тому, що такі ювілейні монети США випускає лише після того, як президент залишив пост і помер.

– Коли я потрапляю в якусь країну, відразу йду на "блошині ринки", ринки старовини, шукаю старі гроші. Всі – по магазинах, а я – на такі ринки, – каже Михайло Ісакович. –.З кожної країни мені цікаво привезти повну "лінійку" грошових знаків (усіх номіналів). Добре поповнив колекцію, побувавши у Франції, Іспанії, Мексиці, Еміратах…Мене у першу чергу цікавить не нумізматична цінність грошей, а їх історія, гарний вигляд, бони із цікавою системою захисту, які пов’язані з тими чи іншими подіями. Хоча не приховую – відчув задоволення від того, що отримав у свою колекцію крону-"зразок", яких дуже мало, що маю у відмінному стані "петеньку", якого жодного разу навіть не перегинали. Однак для мене важливо інше. На відміну від інших нумізматів, боністів (ті, хто збирає паперові гроші. – Авт.) не приховую свою колекцію від інших – даю людям, якщо вони висловлюють таке бажання, доторкнутися до грошей, роздивитися. У нашому відділенні часто бувають гості – студенти, у тому числі з інших країн, наприклад, днями були болгари, англійці, вони просили показати їм їхні гроші й отримали задоволення від того, що їх побачили. Саме тому й виникла ідея влаштувати виставку в галереї "Єлисаветград" – нехай хоча б частину колекції (усю її, звичайно виставити неможливо, адже це – вісім альбомів, її просто не було б де розмістити), щоб жителі нашого міста мали можливість дізнатися про історію грошей і передати їм своє відчуття того, що гроші можна сприймати і як мистецтво.