Народився 15 квітня 1925 року в місті Знам’янці Кіровоградського району. На фронт пішов добровільно, «приписавши» собі два роки.
   З 1941 по 1945 рік служив у Радянській Армії. Двічі був поранений.
   12 грудня 1945 року переведений з Радянської Армії в органи внутрішніх справ. До 1952 року працював в УВС Донецької області.
   У 1946 році приїхав у Знам’янку, одружився. Разом з дружиною приїхав у Горлівку Донецької області. Наступного року у них народилася донька Юлія, а в 1953 році – син Роман.
   У лютому 1952 року направлений до МВС Якутської АРСР. Працював спочатку начальником Зирянського селищного відділення міліції (до речі, в Зирянці є вулиця, названа на його честь), потім начальником Верхньо-Колимського РВВС, начальником Нюрбінського РВВС, заступником начальника та начальником Якутського міськвідділу.
   У 1964 році переведений до апарату МВС Якутської АРСР, де працював заступником начальника ВБХС, а потім начальником цього відділу.
   У 1968 році призначений начальником оргінспекторського відділу штабу МВС Якутської АРСР.
   5 серпня 1953 року звільнений в запас міністром оборони СРСР.
   З 1983 року – пенсіонер.
   Помер 11 серпня 1992 року.
   Нагороджений Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної зірки і медаллю «За бойові заслуги», ювілейними медалями. За часи роботи в органах МВС ЯАРСР нагороджений Орденом Червоної зірки, нагрудним знаком «Заслужений співробітник МВС», знаками «Відмінник міліції».
   А син наслідував батька – закінчив вищу школу міліції в Омську, працював у Якутську старшим уповноваженим, потім начальником міжвідомчої охорони. В 1992 році в званні полковника затверджений на посаді заступника міністра внутрішніх справ Якутської АРСР. Прикро, але затверджено його в той день, коли помер батько. У 1994 році Роман Михайлович пішов на пенсію. Зараз разом з дружиною та донькою живе в Москві.